Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.06.2017 р. № 665/К/99-99-13-01-03-14/ІПК



Державна фіскальна служба України, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваш лист щодо порядку заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація.) та у межах своїх повноважень повідомляє.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Кодексу.

Відповідно до п. 176.1 ст. 176 Кодексу платники податку на доходи фізичних осіб зобов'язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки, у випадках, коли згідно з нормами, розділу IV Кодексу таке подання є обов'язковим.

На сьогодні форма податкової декларації та Інструкція щодо її заповнення (далі - Інструкція) затверджена наказом Міністерства фінансів України від

02 жовтня 2015 року № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року № 821) (далі - наказ № 859).

Інструкцією передбачено, що у рядку 4 розділу II податкової декларації вказується сплачена до бюджету сума податку на доходи фізичних осіб, обов'язок щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету якого згідно

з нормами розділу IV Кодексу покладається на податкового агента, та/або сплачена самостійно протягом звітного (податкового) року при вчиненні нотаріальних дій. У рядку 5 розділу II податкової декларації вказується сума військового збору, обов’язок щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету якого згідно з нормами розділу I V Кодексу покладається на податкового агента.

Слід зазначити, що пунктом 7 розділу її Інструкції та у податковій декларації передбачено, що інформація, наведена в податковій декларації, додатках і доповненнях до неї, є достовірною. Достовірність даних декларації та додатків підтверджується власноручним підписом фізичної особи - платника податку або особи, уповноваженої на заповнення декларації.

Разом з тим, відповідно до п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які згідно Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.

Отже, з метою відображення в податковій декларації достовірних даних платник, податку має право звернутися до податкового агента, для отримання інформації щодо сум виплаченого на його користь доходу та утриманого податку, а такий податковий агент зобов'язаний відповідно до п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 Кодексу надати платнику податків такі відомості.

Щодо відповідальності за визначення в декларації недостовірних відомостей, то відповідно до п. 111.1 ст. 111 Кодексу за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна.

Повний перелік правопорушень та розміри штрафних (фінансових) санкцій, за такі правопорушення встановлено ст.ст. 117 - 128-1 Кодексу. Відповідно до ст. 123

Кодексу застосовуються штрафні (фінансові) санкції у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму, зокрема суму податкового зобов'язання.

Отже, при перевірці даних податкової декларації може бути застосовано штрафну (фінансову) санкцію при встановленні контролюючим органом факту заниження податкових зобов’язань платника податків.

Разом з тим, слід зазначити, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні є, зокрема податковий агент (п. 171.2 ст. 171 Кодексу).

Крім того, відповідно до ст. 164-1 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі - КпАІТ) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи, коли подання є обов’язковим, чи включення до декларацій перекручених даних тягне за собою попередження або накладення штрафу. Відповідно до ст. 38 ч. 1 КпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Слід зауважити, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).