Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.03.2024 р. № 1332/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула …. щодо практичного застосування окремих норм законодавства та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається у відповідності до норм законодавства, які діяли у 2021 році.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що зареєстрований в контролюючому органі як фізична особа – підприємець (спрощена система оподаткування), а також перебуває на обліку як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність (адвокатську).

У зв’язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи звільняється фізична особа – підприємець, за себе, як особа що проводить незалежну професійну діяльність від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які було сплачено страховий внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску фізичною особою – підприємцем?

2. Чи потрібно подавати заяву-повідомлення про наявність підстави, передбаченої частиною п’ятою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) для звільнення від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)?

  3. За якою відсотковою ставкою може здійснювати сплату податків фізична особа, яка зареєстрована підприємцем та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність  (адвокат)?

Статтею 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076) встановлено, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

До інших видів правової допомоги належать види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 частини першої ст.1 Закону№ 5076).

Частиною третьою ст. 4 Закону № 5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у діяльності, зокрема, адвокатів, за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Таким чином, фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою – підприємцем.

Разом з тим згідно з нормами Закону № 5076 та Кодексу для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.

При цьому фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність та одночасно провадить незалежну професійну діяльність, веде окремий облік доходів/витрат, отриманих/понесених від провадження незалежної професійної діяльності і підприємницької діяльності, та здійснює окремо розрахунки з бюджетом.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено ст. 178 та п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10
розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, відповідно до яких з доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, сплачується податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Оподаткування доходів від підприємницької діяльності, у разі обрання спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності, визначено главою 1
розділу XIV Кодексу, відповідно до якої з таких доходів сплачується єдиний податок.

При цьому відповідно до п. 291.3 ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності застосовується виключно юридичними особами або фізичними особами – підприємцями.

Отже, застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, Кодексом не передбачено.

Фізична особа – підприємець не може здійснювати адвокатську діяльність, а до доходів, отриманих від провадження адвокатської діяльності, не може бути застосовано спрощену систему оподаткування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, а згідно з пунктом 5 – особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Для фізичнихосіб – підприємців, якіобралиспрощену систему оподаткування, єдинийвнесокнараховується на суми, щовизначаються такими платникамисамостійно для себе, але не більшемаксимальноївеличинибазинарахуванняєдиноговнеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиноговнеску не може бути меншою за розмірмінімального страхового внеску (п. 3 частинипершої ст. 7 Закону № 2464).

Відповідно до частинип’ятої ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у п. 5 частинипершої ст. 4 Закону № 2464, звільняютьсявідсплати за себе єдиноговнеску за умовивзяттяїх на облікфізичнихосіб–підприємців та провадження ними одного виду діяльностіодночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частинипершої ст. 4 Закону № 2464.

Таким чином, особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність та одночасно перебуває на обліку як фізична особа – підприємець з 01.01.2021 звільняється від сплати за себе єдиного внеску як за особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність, за умови здійснення одного виду діяльності.

        Зауважуємо, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.