Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.03.2024 р. № 1489/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення
Товариства, надіслане до ДПС листом Головного управління ДПС, щодо оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток перехідних операцій, в періоді перебування на спрощеній системі оподаткування здійснених до переходу на загальну систему оподаткування та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариство, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування (3 група, єдиний податок 5% з 01.08.2023), уклало договори з надання послуг. Послуги надані, обома сторонами підписаний Акт надання послуг, але станом на 01.01.2024 кошти за послуги від замовників не отримані. Товариство очікує отримання коштів за цими договорами протягом 2024 року. При цьому, з 01.01.2024 Товариство перейшло на загальну систему оподаткування, а з 10.01.2024 – зареєстроване як платник ПДВ.

Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи виникає необхідність в реєстрації податкової накладної, відповідно, нарахування та відображення податкових зобов’язань на дату оплати (це друга подія, надання послуг (перша подія) відбулась в 2023 році) за умови, що в одних випадках – це власні кошти підприємств (організацій), які не пов’язані з бюджетом, а в другому випадку – це кошти  сільських рад, тобто бюджетні кошти?;

2) чи виникає об’єкт оподаткування податком на прибуток в обох випадках?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, інформації, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Щодо податку на додану вартість

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено  розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.

Правила формування податкових зобов’язань з ПДВ встановлено статтями 187 і 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний на дату виникнення податкових зобов’язань скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно пункту 187.7 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Щодо податку на прибуток підприємств

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни до ПКУ.

Так, починаючи з 01 серпня 2023 року відповідно до пункту 4¹ підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності визнано у складі доходу під час перебування на такій системі. Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування.

Норми пункту 4¹ підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ поширюються на всіх платників, які перебували на спрощеній системі оподаткування та повертаються на сплату податку на прибуток підприємств та застосовуються до операцій починаючи з 1 серпня 2023 року.

Щодо питання 1

Якщо у платника ПДВ перша подія (надання послуг) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія (зарахування коштів) відбуватиметься після реєстрації платником ПДВ, то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією:

- нараховується, якщо оплата здійснювалася за рахунок бюджетних коштів;

- не нараховується, якщо оплата здійснювалася за рахунок інших джерел.

Щодо питання 2

Платник податку на прибуток підприємств після переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриманого ним як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. 

Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).