Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.03.2024 р. № 1496/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначив, що клієнт є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку та здає в оренду нерухоме майно.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи вважається нежитловим приміщенням в розумінні п. 291.5 ст. 291 Кодексу квартира, щодо якої в реєстрі речових прав на нерухоме майно в розділі «Актуальна інформація про об’єкт нерухомого майна» зазначається «Об’єкт нерухомого майна: квартира, об’єкт житлової нерухомості: Ні? Тобто, якщо згідно з даними реєстру речових прав на нерухоме майно квартира не є об’єктом житлової нерухомості, то згідно яких норм враховується дозволена площа оренди такого об’єкту для платників єдиного податку – житлових чи нежитлових?

2. Чи потрібно оплачувати податок на нерухоме майно фізичній особі, яка здає це нерухоме майно в оренду як фізична особа – підприємець?

3. Чи виникає у платника податку на нерухоме майно обов’язок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у випадку не отримання податкового повідомлення-рішення від контролюючого органу?

Щодо питання першого

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Пунктом 291.4 ст. 291 Кодексу встановлено умови перебування фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку.

Види діяльності та умови, при яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп визначені п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів (п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Кодексу).

Підпунктом 291.5.3 п.291.5 ст.291 Кодексу не передбачено поділ об’єктів житлової/нежитлової нерухомості за типами об’єктів нерухомого майна.

Враховуючи викладене, у разі якщо нерухоме майно, яке здається в оренду фізичною особою – підприємцем – платникомєдиного податку, належить до нежитлової нерухомості, то загальна площа зазначеного майна, яке може надаватися в оренду, не повинна  перевищувати 900 кв. метрів.

При цьомудоцільно звернутися до Міністерства юстиції України,щозабезпечує ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Щодо питання другого

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).

Виключний перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктом оподаткування податком зазначено у п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу.

Відповідно до п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 Кодексу пільги з податку, передбачені пп. 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Кодексу, для фізичних осіб не застосовуються до об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Таким чином, якщо фізична особа здійснює підприємницьку діяльність і здає об`єкт житлової/нежитлової нерухомості в оренду, то при нарахуванні податку, до такого об’єкта нерухомості пільга не застосовується.

Щодо питання третього

Відповідно до п.п. 266.7.2 п.266.7 ст. 266 Кодексу податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (п.п. 266.7.2
п.266.7 ст. 266 Кодексу).

У разі, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Кодексу за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.

Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст.102 Кодексу має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених Кодексу, не пізніше закінчення 1 095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати граничних зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 Кодексу).

Зауважуємо, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_____________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.