Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.03.2024 р. № 1503/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення  …(далі – Підприємство) від …(вх. ДПС № … від …) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Підприємство перебуває на загальній системі оподаткування, планує здійснювати продаж посівного матеріалу та засобів захисту рослин фізичним особам, використовуючи попередню оплату на поточний рахунок та післяплату виключно сервісом особою_А, відправкою особою_Б.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари, Підприємство звернулось із наступними питаннями:

Приклад 1: фізична особа (далі – покупець) придбала 5 мішків посівного матеріалу на загальну суму 20000 грн. Товар відправлено особою_Б«контроль оплати» до іншого регіону. Кошти надійдуть після отримання та оплати товару покупцем від особи_А на поточний рахунок підприємства з отриманням наступного дня реєстру:

• Як повинна бути відображена оплата за товар у фіскальному чеку, як:

а)безготівкова; б) післяплата; в) безготівкова, післяплата? (в сервісі _ Ч можливо відобразити тільки один вид оплати);

• Чи є обов’язковим відображення в чеку для нашого виду діяльності такі показники як: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цифрове значення штрихового коду товару?

Приклад 2: Покупець придбав 15 мішків посівного матеріалу на загальну суму 60000 грн. Товар відправлено особою_Б«контроль оплати» до іншого регіону. Кошти надійдуть після отримання та оплати  товару покупцем від особи_Ана поточний рахунок підприємства з отриманням наступного дня реєстру:

• Чи не будуть в такому випадку застосовані штрафні санкції до Підприємства, адже сума чеку більше 50000 грн?
• Чи є будь-які обмеження до суми в чеку?

Приклад 3: Покупець придбав 15 мішків посівного матеріалу на загальну суму 70000 грн. Здійснено попередню оплату в сумі 70000 грн. Відправка через особу_Б. Покупцем проведено попередню оплату згідно рахунку по реквізитах IBAN зазначених в рахунку, готівкою через платіжний термінал або банкомат по місцю знаходження клієнта:

• Така операція вважається готівковою чи безготівковою?
• Чи потрібно проводити на таку операцію видавати фіскальний чек?
• Якщо потрібен чек, то чи не будуть в такому випадку застосовані штрафні санкції до Підприємства, адже сума чеку більша 50000 грн?
• Якщо така операція неправомірна, то яким чином здійснити продаж без порушень?

Приклад 4: Покупець придбав 13 мішків посівного матеріалу на загальну суму 55000 грн. Покупець іншого регіону. Здійснено попередню оплату в сумі 55000 грн. Відправка через особу_Б. Покупцем проведено попередню оплату згідно рахунку по реквізитах IBAN зазначених в рахунку, через карту банку:

• Така операція вважається готівковою чи безготівковою?
• Чи потрібно проводити на таку операцію видавати фіскальний чек?
• Якщо потрібен чек, то чи не будуть в такому випадку застосовані штрафні санкції до Підприємства, адже сума чеку більша 50000 грн?

Приклад 5: Чи передбачає наявність ПРРО, обов’язок встановлення платіжного терміналу на офісі, при роботі підприємства виключно через особу_Бта особу_А (у яких наявні такі термінали та покупець може розрахуватись у будь-який спосіб)?

Звертаємо увагу Підприємства, що відповідно до висновків зроблених Верховним судом у постанові від 27 вересня 2023 року у справі
№ 820/8/18 індивідуальна податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання, яка повинна містити конкретні роз'яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин. При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування. Метою податкової консультації є викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування. Податкова консультація обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Зі змісту приведеного вище правового регулювання слідує, що зазначеним вимогам, що висуваються до податкового органу в частині форми і змісту індивідуальної податкової консультації, кореспондує обов’язок платника податків у зверненні про надання такої консультації чітко визначити конкретні норми, щодо застосування яких особа просить надати роз’яснення, а також викласти усі фактичні обставини, з приводу застосування у яких цих норм в особи виникли питання. Лише виконання сукупності наведених вимог зумовлює виникнення у контролюючого органу обов’язку надати податкову консультацію. При цьому податковий орган зобов’язаний викласти висновок щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства лише в окреслених платником податків у запиті межах, тобто, щодо вказаних ним норм та в розрізі приведених ним фактичних обставин їх застосування.

Водночас, у зверненні Підприємством зазначено, що практична необхідність отримання податкової консультації пов’язана зі складністю застосування Кодексу та полягає в необхідності формування чіткого розуміння обсягу податкових обов’язків, під час ведення господарської діяльності з реалізації товарів, водночас не наведено жодних незрозумілих норм законодавства щодо яких виникли питання.

Крім того, Кодекс не містить норм, якими регулюється порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Щодо питання 1

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі.

Преамбулою Закону № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону № 265.

Продаж товарів з відстроченням/розстроченням платежу передбачає їх передачу покупцеві до моменту оплати, тому у таких випадках продавець в момент відпуску товару має сформувати відповідний розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проданих товарів, із зазначенням у ньому безготівкової форми  оплати «відстрочення/розстрочення платежу», або іншої, що відповідно до закону більш якісно характеризує правовідносини, що склались між покупцем та продавцем.

У випадку неможливості зазначення у фіскальному касовому чеку форми оплати «відстрочення/розстрочення платежу» достатньо буде вказати форму оплати «Безготівкова», оскільки, у описаній Підприємством ситуації, такий спосіб розрахунку для продавця завжди буде безготівковим.

Форму та змістрозрахункового документа визначеноПоложенням про форму та змістрозрахунковихдокументів/електроннихрозрахунковихдокументів, яке затверджене наказом МіністерствафінансівУкраїнивід 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).

Відповідно до пункту2 Положення № 13одним з реквізитівфіскального касового чека є «Цифровезначення штрихового коду товару».

Згідно з приміткою 3 до додатка 1 до Положення № 13 цифрове значення штрихового коду зазначається у випадках, передбаченихчинним законодавством, а у разі непередбачення – за бажанням платника.

Таким чином, нормизаконодавства, щопередбачаютьпрограмуванняцифрового значення штрихового коду товару у фіскальному касовому чеку, в наведених у зверненні прикладах, носять рекомендаційний характер.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахунки через РРО/ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями (пункт 11 стаття 3 Закону № 265).

Враховуючи вищевикладене, повідомляємо, що у разі проведення розрахунків з продажу непідакцизних товарів відсутні обставини, що супроводжують обов’язок зазначати у фіскальному касовому чеку код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Щодо питання 2

Відповідно до пункту 6 розділу ІI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148  суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.  

Визначені пунктом 6 розділу ІI Положення № 148 обмеження стосуються лише готівкових розрахунків, а у наведеній Підприємством ситуації, спосіб розрахунків за товариє безготівковим, томуне буде призводити до порушень.

Відповідно до законодавства,контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи не встановлено обмежень щодо сум в чеку, за умови здійснення розрахунків у безготівковій формі.

Щодо питання 3 – 4

У описаних Підприємством ситуаціях, розрахунки за товари є безготівковими.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дії, що встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Поряд з цим, пунктом 2 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Так, якщо Підприємство надає покупцю для оплати за товар реквізити свого поточного рахунку в форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, і покупець самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.

Враховуючи вищезазначене, повідомляємо, що у разі продажу товару з отриманням попередньої оплати, відмінними від різновиду банківських операцій, Підприємствозобов'язане покласти в посилку (відправлення) разом з товаром розрахунковий документ встановленої форми та змісту, в якому буде міститись номенклатура і вартість товару, із відображенням в такому документі попередньої оплати та форми оплати «Безготівкова».

В зв’язку з тим, що в наведених Підприємством ситуаціях розрахунки будуть проводитись у безготівковій формі,обмеження щодо граничної суми розрахунків у розмірі 50000 гривень на них поширюватись не будуть.

Щодо питання 5

Встановлення платіжного терміналу на офісіПідприємства неє обов’язковим, за умови здійснення продажу товарів виключно з використанням послуг експедитора (логістичної компанії) та фінансового посередника(надавача платіжних послуг), який здійснює переказ коштів, ініційованого споживачем в рахунок оплати товару.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.