Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.03.2024 р. № 1504/ІПК/26-15-07-07-01-14

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення Підприємця на отримання індивідуальної податкової консультації щодо обов’язку ведення обліку товарних запасів та в порядку статті 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що зареєстрований фізичною-особою підприємцем, у 2023 році мав КВЕД 46.48 «оптова торгівля годинниками та ювелірними виробами» та здійснював їх продаж. На початок 2024 року залишків товару він не мав та в 2024 році планує здійснювати господарську діяльність у сфері торгівлі (Інтернет продаж одягу, текстилю) не використовуючи КВЕД 46.48 «оптова торгівля годинниками та ювелірними виробами».

Враховуючи вищевикладене, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання обов’язку ведення обліку товарних запасів.

Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Правила ведення обліку товарних запасів визначаються Порядком ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496).

Дія Порядку № 496 поширюється на фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку(далі – ФОП), які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Зазначений обов’язок регламентовано положеннями пункту 12 статті 3 Закону № 265, відповідно до якого суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому, суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Таким чином, як відповідь на питання повідомляємо, у разі якщо фізична особа-підприємець є платником єдиного податку, не зареєстрований платником податку на додану вартість та не здійснює реалізацію категорії товарів, зазначеної у пункті 12 статті 3 Закону № 265, то як результат на нього не поширюються вимоги Порядку № 496.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.