X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.03.2024 р. № 1337/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс) розглянула звернення ТОВ ….щодо оподаткування доходу у вигляді компенсації вартості освітніх послуг і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається у відповідності до норм Кодексу, які діяли у 2021 році.

Платник податку у своєму зверненні повідомив, що товариство отримує компенсацію видатків на дошкільну освіту від Управління освіти на основі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості. 

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи необхідно утримувати та перераховувати до бюджету податки і збори з суми отриманої дитячим садком компенсації від Управління освіти? Якщо так, то який саме порядок і в яку категорію доходів фізичних осіб слід відносити ці кошти?

2. Чи включаються отримані підприємством кошти в оподатковуваний дохід підприємства та з якою ознакою доходу?

3. Чи включаються перераховані фізичним  особам кошти (компенсація) в витрати підприємства?

4.Чи слід дитячому садку відображати вищевказані операції в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та з яким кодом ознаки доходів?

5. Який порядок декларування такого доходу має застосовуватися фізичними особами – отримувачами компенсації?

Щодо першого – третього питань

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Стосовно податку на додану вартість (далі – ПДВ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 187.7 ст. 187 Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Підпунктом 197.1.2 п. 197.1 ст. 197 Кодексу встановлено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках.

Перелік послуг, щодо яких застосовується звільнення від оподаткування ПДВ, визначено підпунктами «а» - «й» п.п. 197.1.2 п. 197.1 ст. 197 Кодексу.      Зокрема, до таких послуг належать послуги з утримання, виховання та навчання дітей у закладах дошкільної освіти як у межах обсягу, установленого навчальними планами і програмами, так і понад зазначений обсяг (п.п. «б» п.п. 197.1.2 п. 197.1 ст. 197 Кодексу).

За умови дотримання вимог, встановлених Законом України від 05 вересня 2017 року№ 2145-VIII «Про освіту», щодо належності підприємства до категорії закладів освіти, на підставі п.п. 197.1.2 п. 197.1 ст. 197 Кодексу підлягають звільненню від оподаткування ПДВ операції підприємства з утримання, виховання та навчання дітей у дошкільних навчальних закладах як у межах обсягу, установленого навчальними планами і програмами, так і понад зазначений обсяг.

Отже, якщо Управлінням освіти за фактично надану освітню послугу на підставі наданих закладом освіти відповідних документів (договорів та підтвердження оплати від батьків у повному обсязі) прийнято рішення про нарахування компенсації та здійснено її виплату, на дату отримання такої компенсації та перерахування такої компенсації батькам податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом III та підрозділом 4 розділу XX Кодексу.

Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємства є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповіднимиположеннями Кодексу.

При цьому положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування у разі отримання товариством (дитячим садком) від Управління освіти сум компенсації вартості освітніх послуг та подальшого перерахування таких коштів фізичним особам.

Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший                         п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Згідно з частиною другою ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», із змінами, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Таким чином, питання бухгалтерського обліку (формування доходів та витрат) щодо операцій з отримання товариством (дитячим садком) сум компенсації вартості освітніх послуг та подальшого перерахування таких коштів фізичним особам, належать до компетенції Міністерства фінансів України. З зазначених питань доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Щодо четвертого та п’ятого питань

Дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

  До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

доходи, отримані платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165  Кодексу(п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

 інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором               (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»  Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (військового збору) до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу,згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 якої податковий агент, визначення якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок (військовий збір) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку (збору), визначену ст. 167 Кодексу та п.п. 1.3 п. 161підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, сума компенсації вартості освітніх послуг, яка нараховується ТОВ ….на користь фізичних осіб (батьків дитини) шляхом зменшення плати на оплату навчальних послуг садочку, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

При цьому, якщо зазначена компенсація виплачується підприємством безпосередньо платнику податків (батькам), то сума такої компенсації включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід з відповідним оподаткуванням.

Разом з тим оскільки нарахування зазначеного доходу на користь фізичних осіб (батьків дитини) здійснюється безпосередньо ТОВ ….,  то у розумінні Кодексу ТОВ ….є податковим агентом та зобов’язане виконати усі функції, визначені Кодексом щодо нарахування, утримання, сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету та подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичнихосіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок)у строки встановлені Кодексом.

Форма Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку, затверджені наказом Міністерства фінансів України  від 13.01.2015 № 4, із змінами (далі – Порядок).

Відповідно до п. 4 розділу IV Порядку в додатку 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, відображається податковим агентом у додатку 4ДФ під ознакою доходу «126», а інший дохід –під ознакою доходу «127».

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) встановлено нормами ст. 179 Кодексу, відповідно до п. 179.2 якої обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом.

         Отже, в разі отримання фізичною особою виключно доходів у вигляді вищезазначеної компенсації та за відсутності інших підстав щодо подання декларації, встановлених Кодексом, обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається.

        Зауважуємо, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.