Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.06.2017 р. № 670/6/99-99-15-01-01-15/ІПК



Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 15 травня 2017 року № 133/2017 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Вказаним рішенням РНБО відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VІІ «Про санкції» (далі - Закон № 1644) до підприємства застосовано строком на три роки обмежувальні заходи, зокрема:

блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;

зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань.

Кодекс регулює правові відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу платник податку зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 36 Кодексу податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5 статті 36 Кодексу).

Враховуючи зазначене та відповідно до принципів податкового законодавства України, обов’язок щодо ведення обліку доходів і витрат, складання звітності та сплата податків і зборів є загальним для всіх платників.

Статтею 46 глави 2 «Податкова звітність» Кодексу визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) -документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу (пункт 46.2 статті 46 Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати податок (збір) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідну ставку податку (збору) (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Кодексу).

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (підпункт 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Кодексу).

Водночас відповідно до пункту 176.2 статті 176 Кодексу особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (форма 1ДФ), а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556.

Законодавством передбачено подання звітності податковими агентами про всі суми доходів, виплачених на користь фізичної особи, незалежно від розміру їх нарахування та оподаткування, крім окремих видів доходів, що визначені Кодексом.

Кодексом не передбачено механізму звільнення від сплати (перерахування) податків і зборів та подання звітності у зв’язку із застосуванням до підприємства будь-яких санкцій.

Відповідно до статті 5 Закону № 1644 пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки і оборони, зокрема, Національним банком України.