Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.03.2024 р. № 1357/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваші звернення щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податку повідомив, що перебуває загальній системі оподаткування та є платником ПДВ. Основний вид діяльності згідно КВЕД 20.16 «Виробництво пластмас у первинних формах. Також платник зазначив, що праві приватної власності платнику належить нежитлова будівля виробничого цеху, яка безпосередньо використовується у здійсненні господарської діяльності.

У зв’язку з чим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

Чи звільняється фізична особа – підприємець, основним видом економічної діяльності якого є виробництво пластмас у первинних формах, від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за нежитлову будівлю виробничого цеху, яка використовується у господарської діяльності на підставі п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ст. 266 Кодексу.

Відповідно до п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є, зокрема, фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).

При цьому об'єкти нежитлової нерухомості – це будівлі, їх складові частини, що не є об'єктами житлової нерухомості (п.п. 14.1.129¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу).

Водночас п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу визначено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, зокрема:

е) об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Крім того, наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 затверджено національний класифікатор НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд» (далі – НК 018:2023) (на заміну Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000), який призначений для застосування органами державної влади та місцевого самоврядування, а також іншими користувачами, що набрав чинності з 01.01.2024.

Об’єктами класифікації НК 018:2023 є окремі споруди, що в такій класифікації поділяються на два розділи «Будівлі» та «Інженерні споруди».

Клас 1251 «Промислові будівлі» (будівлі, що використовуються для промислового виробництва, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні тощо) віднесені до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Промислові та складські будівлі».

Отже, у разі віднесення нежитлової будівлі виробничого цеху, що використовуються за призначенням у господарській діяльності, які не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку до Класу 1251 «Промислові будівлі» НК 018:2023, то такі будівлі не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

При цьому слід зауважити, що поділ на класифікаційні одиниці в межах розділів виконується перш за все відповідно до технічних характеристик споруди, які обумовлюються призначенням споруди. Будівлі класифікуються переважно за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

Надання роз’яснень щодо положень НК 018:2023 та його ведення забезпечує Міністерство розвитку громад та територій України.

Таким чином, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм  податкового законодавства в частині належності об’єктів нерухомості до тої чи іншої класифікаційної одиниці, доцільно звертатися для надання роз’яснень до органу, уповноваженого на ведення НК 018:2023.

Водночас слід зазначити, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку та права на користування пільгою із сплати податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Кодексу).

Зауважуємо, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_____________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.