Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.03.2024 р. № 1387/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо сплати орендної плати та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що з .2009 на підставі укладеного та зареєстрованого договору оренди землі користується земельною ділянкою загальною площею 28,81 га. Орендодавцем за договором був, на той час розпорядник земельної ділянки –      РДА. Договір укладено на 10 років (до 2019). Згідно умов договору, розмір орендної плати становив 3 відс. від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також платник зазначив, що до завершення строку дії договору було подано відповідні, визначені законом документи для поновлення його дії на новий період. Головним управлінням Держгеокадастру в області платнику було відмовлено в поновлені такого договору. .2019 платником подано позовну заяву до Господарського суду в  області про визнання незаконною відмову у поновленні договору.

Судовий розгляд справи тривав до червня 2022 року. Судом частково задоволено позовні вимоги платника і визнано незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру в  області. Судом визнано незаконною відмову у поновленні договору. При цьому додаткову угоду між орендарем та орендодавцем викладено в новій редакції, що передбачає, зокрема збільшення розміру орендної плати до 12 відс. від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Рішення суду набрало законної сили .2022.

.2022 державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості, згідно вказаного рішення суду, про те, що строк дії договору становить 7 років (до 2026 року), а розмір орендної плати становить 12 відс. від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

При цьому платник продовжував користуватись зазначеною земельною ділянкою та сплачувати за її користування орендну плату у розмірі 3 відс. визначені договором. Кошти сплачувались на розрахунковий рахунок  сільської ради району  області, яка з .2020 стала розпорядником зазначеної земельної ділянки.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Починаючи з якого періоду (з якої дати) платник зобов’язаний сплачувати орендну плату?

2. Якщо обов’язок сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 12 відс. виникає з дня наступного за днем завершення строку дії первісного договору (з 22.10.2019), то чи зобов’язаний платник сплатити різницю 9 відс. (12 відс. – 3відс.) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та чи будуть застосовуватись штрафні санкції за порушення термінів сплати?

3. На користь якого органу платник повинен сплачувати орендну плату за період з .2019 по .2020, тобто до моменту прийняття земельної ділянки на баланс  сільської ради  району  області?

4. Яким чином платник повинен відобразити таку сплату у бухгалтерській, податковій та іншій звітності?

Щодо першого – третього питань

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161), іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Розділом V Закону № 161 визначено порядок зміни, припинення та поновлення договору оренди землі.

Разом з тим право користування земельною ділянкою згідно зі ст. 126 ЗКУ оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до п.. 1 частини першої ст. 2 якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 129¹ Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу плата за землю – це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

При цьому орендна плата для цілей розділу XII Кодексу – це обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Кодексу землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:

на праві постійного користування;

на умовах оренди.

Відповідно до п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Кодексу платниками плати за землю є платники орендної плати – це землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об'єктами оподаткування платою за землю, зокрема, є об'єкти оподаткування орендною платою – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (п.п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 Кодексу).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 Кодексу).

Таким чином, якщо прийнято рішення про внесення змін, зокрема щодо розміру орендної плати до умов договору оренди землі (або поновлення договору оренди землі), то податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на підставі нових умов договору оренди землі виникають у суб'єкта господарювання після внесення відповідних змін до договору оренди землі, погоджених сторонами такого договору, та їх державної реєстрації у визначеному законодавством порядку.

Крім того, згідно з п. 286.5 ст. 286 Кодексу нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання (п. 287.9 ст. 287 Кодексу).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 Кодексу).

Пунктом 285.1 ст. 285 Кодексу визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Отже, платник сплачує оренду плату за місцем знаходження земельної ділянки.

При цьому за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 286.4 ст. 286 Кодексу).

Відповідно до рішення Господарського суду від .2022 року по справі №, яке набрало законної сили.2022, позовні вимоги фізичної особи – підприємця  задоволено в укладенні додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною договору від .2009, укладеного між  РДА та фізичною особою – підприємцем , де визначено, що орендодавець та орендар домовились поновити на сім років з оплатою 12 відс. від нормативно – грошової оцінки землі, а саме: з .2019 по .2026 строк дії договору оренди землі
від .2009 року.

Таким чином, платник орендної плати, керуючись п. 36.1 ст. 36 Кодексу має обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму орендної плати з .2019 в розмірі 12 відс. від нормативно – грошової земельної ділянки.

Крім того, згідно з абзацом сьомим п. 286.5 ст. 286 Кодексу платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 Кодексу) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних, зокрема, щодо розміру ставки земельного податку, нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Одночасно зауважуємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Отже, з питання оформлення бухгалтерського обліку та фінансової звітності доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Зауважуємо, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_____________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.