Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.03.2024 р. № 1432/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення …. щодо надання роз’яснення норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, платник податків - фізична особа скористалася правом на тимчасовий захист та у 2022 році перебувала за кордоном 207 днів і дистанційно працювала на українську компанію. Протягом 2022 року вона отримувала на себе та на дитину соціальні виплати від іноземної держави, а також заробітну плату від роботодавця – резидента України, з якої утримувались податки. При цьому соціальні виплати від іноземної держави платник податків отримувала до жовтня 2022 року, а з жовтня 2022 року – її дитина. На запит платника надати їй довідку щодо отриманого доходу за кордоном, іноземна держава надала довідку на ім’я дитини.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

Резидентом якої країни є платник податків?

Як має відобразити доходи, отримані у …. та чи потрібно мати нотаріальний переклад довідки?

Яким чином платнику податків легалізувати доходи, відображені в довідці?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Поняття «резидент» та умови набуття платником податку статусу резидента України встановлено п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, зокрема, фізична особа –резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Також, достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Слід зазначити, що ПКУ не містить норм щодо необхідності одержання нерезидентами будь-яких документів від контролюючих органів, що підтверджують статус резидента України.

Крім того, ПКУ та нормативно –  правовими актами не передбачено надання довідок, які б підтверджували статус фізичної особи, яка не є резидентом України, тобто статус «нерезидента».

Отже, для визначення статусу резидента України платнику податку – фізичній особі слід керуватися положеннями п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Відповідно до п. 27 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки не включаються доходи у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг) (далі – допомога), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім'ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на всі форми надання зазначеної допомоги, у тому числі у разі її одержання як додаткове благо, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність.

Якщо платник податку отримував доходи, передбачені цим пунктом, то його обов'язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) вважається виконаним і податкова декларація не подається. У разі якщо платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені цим пунктом.

Положення абзацу третього цього пункту застосовуються до податкових (звітних) періодів 2022 та 2023 років.

Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб податкової декларації встановлений ст. 179 ПКУ.

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, крім випадків, коли подання податкової декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник податку отримував, зокрема, доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

У разі якщо платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ.

 Отже, у разі якщо фізичні особи – платники податків – резиденти України, які скористалися правом на тимчасовий захист в інших країнах світу, отримували у 2022 році допомогу від іноземних держав та їх державних фондів, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність не повинні подавати податкову декларацію за умови відсутності інших підстав для її подання.

        Зауважуємо, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом ПКУ.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.