Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ( ), щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків повідомляє, що ( ) 2020 року між платником податків та громадянином ( ), був зареєстрований шлюб. ( ) 2023 року( )помер на території України. Спадкоємцем після смерті чоловіка за законом є платник податків (його дружина).
На момент смерті чоловік мав зареєстроване місце проживання в Україні. Чоловік на момент смерті був одним із засновників ( ) в Україні. Також був працевлаштований в ( ) на посаді менеджера (управителя), де отримував дохід у вигляді зарплати, з якої сплачувались відповідні податки. Крім того, чоловік звернувся до уповноважених органів України щодо отримання дозволу на іміграцію в Україні, який був зареєстрований після смерті спадкодавця.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи є вищевикладені фактичні обставини достатніми умовами для встановлення наявності у ( ) на момент його смерті статусу податкового резидента України? Якщо ні, то чому?
2. Яким чином визначається, чи мав ( ) на момент смерті місце проживання на території України? Зокрема роз’яснити:
- які норми права регулюють це питання?
- які офіційні документи можуть засвідчити наявність або відсутність зазначеної обставини?
- чи можливе визначення місця проживання ( ) на території України на момент його смерті за зареєстрованим місцем проживання ( ) на території України на момент смерті? Якщо так – то за яких умов?
3. Яким чином визначається, чи мав ( ) на момент смерті місце проживання на території Турецької Республіки? Зокрема роз’яснити:
- які норми права регулюють це питання?
- які офіційні документи можуть засвідчити наявність або відсутність данної обставини?
4. Яким чином визначається, чи мав ( ) на момент смерті місце постійного проживання на території України? Зокрема роз’яснити:
- які правові акти регулюють це питання?
- які офіційні документи можуть засвідчити наявність або відсутність зазначеної обставини?
- чи можливе визначення місця постійного проживання ( ) на території України на момент його смерті за зареєстрованим місцем проживання ( ) на території України на момент смерті? Якщо так – то за яких умов?
- у випадку, якщо визначення наявності у ( ) місця постійного проживання на момент його смерті на території України залежить від кількості днів перебування/проживання( ) на території України протягом певного періоду – роз’яснити правила та формулу із наведенням прикладу розрахунку?
5. Чи є зазначені обставини достатніми підставами для визначення центру життєвих інтересів ( ) на момент смерті на території України? Якщо ні – то чому?
6. Яким чином визначається чи мав платник податків, що на момент смерті ( ) членом його сім’ї ступеняспоріднення (дружиною), місцепроживання в Україні на момент смерті( )? Зокремароз’яснити:
- які правові акти регулюють це питання?
- які офіційні документи можуть засвідчити наявність або відсутність зазначеної обставини?
- чи можливе визначення місця постійного проживання платника податків на території України на момент смерті ( ) за зареєстрованим місцем проживання платника податків на території України на момент смерті ( )? Якщо так – то за яких умов?
- чи можливе визначення місця постійного проживання платника податків на території України на момент смерті ( ) за місцем фактичного проживання платника податків на території України на момент смерті ( ), засвідченим Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи? Якщо так – то за яких умов?
- у випадку, якщо визначення місця постійного проживання платника податків на території України на момент смерті ( ) залежить від кількості днів проживання/перебування платника податків на території України протягом певного періоду – роз’яснити правила та формулу із наведенням прикладу розрахунку?
7. Які обставини, крім перелічених в абзаці шостому п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, є достатніми умовами визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи? Чи відноситься до таких обставин:
- заснування ( ) в Україні ( );
- працевлаштування ( ) на момент смерті в українській компанії ( );
- отримання ( ) на момент смерті доходів у вигляді заробітної плати від української компанії - ( );
- сплата до моменту смерті ( ) в український бюджет податку на доходи фізичних осіб з доходів у вигляді заробітної плати, отриманих від української компанії - ( );
- звернення ( ) на момент смерті до уповноважених органів України для ортмання дозволу на імміграцію в Україну.
Визначення резидентського статусу фізичних осіб є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів особи згідно з нормами Кодексу.
Нерезиденти – фізичні особи, які не є резидентами України (п.п. «в»
п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Поняття «резидент» встановлено п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зокрема, фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
Водночас місцем проживання фізичної особи згідно зі ст. 29 Цивільного кодексу України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. При цьому фізична особа може мати кілька місць проживання.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-1V «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання – житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні.
При цьому постійним місцем проживання згідно зі ст. 4 Митного кодексу України є місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов’язків або зобов’язань за договором (контрактом).
Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.
У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Таким чином, якщо фізичною особою – громадянином іноземної країни дотримані критерії, визначені абзацами першим – четвертим п.п. «в»
п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то фізична особа може бути визнана резидентом України.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Кодексу (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщини чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 Кодексу.
Об’єкти спадщини платника податку з метою оподаткування визначено п. 174.1 ст. 174 Кодексу.
За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються, зокрема, об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Кодексу).
Згідно з п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV Кодексу вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені.
Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |