Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо окремих питань, пов’язаних з реорганізацією ТОВ шляхом приєднання та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, рішенням учасника ТОВ вирішено припинити ТОВ у зв’язку з його реорганізацією шляхом приєднання до ТОВ «» (далі – ТОВ1) з передачею усього майна, прав та обов’язків до правонаступника.
У власності ТОВ знаходиться нерухоме майно та на праві користування (оренда) земельна ділянка комунальної форми власності на підставі договору оренди землі.
ТОВ було призначено комісію з реорганізації, якою встановлено порядок заявлення вимог кредиторів, здійснено заходи щодо проведення інвентаризації активів та зобов’язань ТОВ, погашення боргів ТОВ, складено передавальний акт та передано усі оригінали документації правонаступнику.
Вказане рішення було посвідчено приватним нотаріусом «» міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі.
До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені відомості щодо розпочатої процедури припинення юридичної особи внаслідок її реорганізації шляхом приєднання до ТОВ1.
На сьогоднішній день процедура реорганізації не завершена.
ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Яким буде останній податковий період з податку на прибуток підприємств для юридичної особи, що припиняється шляхом реорганізації у формі приєднання до іншої юридичної особи, у разі затвердження передавального акту 29.02.2024?
2. Яким буде останній податковий період з ПДВ для юридичної особи, що припиняється шляхом реорганізації у формі приєднання до іншої юридичної особи, у разі затвердження передавального акту 29.02.2024?
3. Яким буде останній податковий період для подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для юридичної особи, що припиняється шляхом реорганізації у формі приєднання до іншої юридичної особи, у разі затвердження передавального акту 29.02.2024?
4. Чи може правонаступник юридичної особи, що припиняється шляхом реорганізації у формі приєднання, виконати обов’язок з подання податкових декларацій, включаючи звіт про контрольовані операції, та сплати грошових зобов’язань за останній звітний період юридичної особи, що припиняється?
5. Чи може правонаступник юридичної особи, що припиняється шляхом реорганізації у формі приєднання врахувати податковий кредит на підставі податкових накладних/розрахунків коригування, складених та зареєстрованих постачальниками юридичної особи, що припиняється, після анулювання її реєстрації як платника ПДВ?
6. Чи може майбутній правонаступник юридичної особи, що припиняється шляхом реорганізації у формі приєднання, прийняти на свій баланс право власності на нерухоме майно та права оренди землі (інші речові права) до державної реєстрації такого приєднання, та, відповідно, без припинення таких речових прав за ТОВ в Реєстрі речових прав і які податкові наслідки цього будуть мати місце?
7. Чи доцільні були заперечення контролюючого органу, внесені ним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за формою № 27 - ОПП, оскільки наказом Міністерства фінансів України від 18.03.2016 № 375 повідомлення за формою № 27 - ОПП виключено з Порядку ведення обліку платників податків і зборів та чи правильним було б для контролюючого органу підтвердити заборгованість юридичної особи, що припиняється шляхом реорганізації у формі приєднання, із сплати податків і зборів наданням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30–ОПП?
8. Чи доцільно контролюючому органу під час здійснення необхідних юридичних дій з виконання Порядку ведення обліку платників податків і зборів юридичної особи, що припиняється шляхом реорганізації у формі приєднання до іншої юридичної особи, оформлювати обхідний лист щодо ліквідації юридичної особи та вимагати надання ліквідаційного балансу контролюючому органу, оскільки ТОВ не ліквідується, а припиняється шляхом приєднання до іншої юридичної особи?
Щодо питання 1
Відповідно до частини першої ст. 104 Цивiльного кодексу України (далi – ЦКУ) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п’ята ст. 104 ЦКУ).
Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади (частина перша ст. 106 ЦКУ).
Порядок створення, діяльності та припинення, права та обов’язки учасниківтовариств з обмеженою відповідальністю регламентується Законом України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2275-VIII).
Відповідно до частини першої та другої ст. 48 Закону № 2275 товариство припиняється внаслідок передання всього свого майна, всіх прав та обов'язків іншим господарським товариствам - правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або в результаті ліквідації.
Приєднанням є припинення одного або декількох товариств з переданням ним (ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, всіх прав та обов'язків іншому господарському товариству – правонаступнику (частина перша ст. 50 Закону № 2275).
Протягом 30 днів з дати прийняття рішення про припинення товариства шляхом поділу, перетворення, або про виділ, а в разі припинення шляхом злиття або приєднання - з дати прийняття рішення про це останнім з товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, товариство, що планує виділ, та кожне товариство, що бере участь у припиненні відповідно, зобов'язане письмово повідомити про це всіх відомих йому (їм) кредиторів. Повідомлення про припинення товариства та строк для заявлення кредиторами своїх вимог оприлюднюються на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань автоматично у режимі реального часу за допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина перша ст. 55 Закону № 2275).
Слід зазначити, що процес реорганізації шляхом приєднання однієї юридичної особи до іншої юридичної особи проходить в три етапи.
На першому етапі відповідно до п. 1, 2 частини десятої ст. 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755-IV) для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подаються такі документи:
примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про припинення юридичної особи;
примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог, - у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - у рішенні відповідного державного органу, про припинення юридичної особи.
Згідно частини п’ятої та шостої ст. 105 ЦКУ строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Другим етапом є безпосереднє проведення державним реєстратором державної реєстрації новоутвореної юридичної особи, утвореної шляхом приєднання у порядку, встановленому статтями 17 - 28 Закону № 755-IV.
Третім етапом, що наступає після проведення державної реєстрації новоутвореної юридичної особи, є проведення державної реєстрації припинення юридичних осіб, які припиняються шляхом злиття (приєднання), що проводиться в порядку, встановленому частиною чотирнадцятою ст.17 Закону № 755-IV.
Відповідно до частини п’ятої ст. 104 ЦКУ юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5
ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім визначених особливостей.
Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 Кодексу).
Отже, для платника податку, який ліквідується (у тому числі припиняється шляхом приєднання) останнім податковим (звітним) періодом буде податковий (звітний) період, який починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується днем, на який припадає дата ліквідації (дата внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ліквідацію (припинення)).
Такий платник разом з Декларацією з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами та доповненнями) (далі – Декларація з податку на прибуток підприємств), подає фінансову звітність за такий звітний період.
Щодо питання 2
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання реєстрації платника регулюється статтями 180 - 184 Кодексу.
Згідно з п.п. «б» п. 184.1 ст. 184 Кодексу реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених розділом V Кодексу.
Згідно з п. 184.2 ст. 184 Кодексу анулювання реєстрації на підставі, визначеній у п.п. «б» п. 184.1 ст. 184 Кодексу, здійснюється за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
зазначену в судовому рішенні;
припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість;
державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.
Пунктом 202.1 ст. 202 Кодексу встановлено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць. Якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Згідно з п. 184.6 ст. 184 Кодексу у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Щодо питання 3
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, із змінами (далі – Порядок).
Дія Порядку поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів – юридичних осіб, інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір, передбачений п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, та на платників єдиного внеску, визначених
підпунктами 1 та 16 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (п. 3 розділу I Порядку).
Пунктом 2 розділу II Порядку визначено, що Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.
Слід зауважити, що подання платником Розрахунку за період, у якому проводилась процедура припинення, здійснюється до завершення таких процедур (державної реєстрації припинення юридичної особи та/або державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця) (п. 4 розділу I Порядку).
Отже, ТОВ як податковий агент подає до контролюючого органу за основним місцем обліку Розрахунок за період, у якому проводилась процедура припинення шляхом реорганізації у формі приєднання до іншої юридичної особи, до завершення усіх процедур, пов’язаних з державною реєстрацією припинення юридичної особи, тобто до дати внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про ліквідацію (припинення).
Щодо питання 4
Частиною восьмою ст. 4 Закону № 755-IV встановлено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Отже, юридична особа, що припиняється шляхом приєднання, до моменту державної реєстрації припинення (тобто до дати внесення запису про державну реєстрацію припинення до Єдиного державного реєстру) не втрачає своєї цивільної правоздатності і дієздатності та, відповідно, й статусу платника податків і зобов’язана сплачувати податки та збори згідно з Кодексом. Так, процедури припинення юридичної особи, у тому числі подання відповідних документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, здійснює комісія з припинення, робота якої є оплачуваною, а доходи оподатковуються.
Враховуючи викладене вище, за результатами реорганізації шляхом приєднання подання Декларації з податку на прибуток підприємств, звіту про контрольовані операції та сплата грошових зобов’язань підприємством-правонаступником та підприємством, що було приєднано та припинено в результаті реорганізації, здійснюється кожним із зазначених платників самостійно у порядку, встановленому Кодексом. Тобто, підприємство-правонаступник визначає податкові зобов’язання з податку на прибуток, визначає контрольовані операції (господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків) та грошові зобов’язання за результатами своєї господарської діяльності у Декларації з податку на прибуток підприємств та у звіті про контрольовані операції за відповідний податковий (звітний) період, а підприємство, що припиняється в результаті реорганізації – відповідно в своїй Декларації з податку на прибуток підприємств та у своєму звіті про контрольовані операції за звітний період, на який припадає дата ліквідації, з поданням таких Декларацій з податку на прибуток підприємств та звітів у строки, встановлені п. 39.4 ст. 39 Кодексу та п. 49.18 ст. 49 Кодексу.
Водночас повідомляємо, що відповідно до п. 54.1 ст. 54 Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
Податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником ПДВ згідно з вимогами Кодексу (п. 7 розділу I Порядку № 21).
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого
п. 203.1 ст. 203 Кодексу для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 Кодексу).
Таким чином, обов’язок щодо подання до контролюючого органу податкової декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період, який визначається відповідно до п. 184.6 ст. 184 Кодексу, та сплати суми податкового зобов'язання, зазначеного у такій податковій декларації, виникає у особи, яка припиняється у разі приєднання до іншої особи.
Підстави для подання до контролюючого органу такої податкової декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період та сплати зазначеної у неї суми податкового зобов'язання у платника податку – правонаступника особи, що припиняється, відсутні.
Щодо питання 5
Згідно з пунктами 201.1, 201.3, 201.5, 201.7 та 201.10 ст. 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни.
Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є для покупця (отримувача) товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.
У п. 184.6 ст. 184 Кодексу зазначено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (п. 184.5 ст. 184 Кодексу).
Таким чином, у разі якщо при проведенні процедури реорганізації платника податку шляхом перетворення відбувається анулювання реєстрації його як платника ПДВ та реєстрація правонаступника як новоутвореного платника податку, то у такого новоутвореного платника податку - правонаступника відсутні законодавчі підстави для формування податкового кредиту згідно з податковими накладними / розрахунками коригування до податкових накладних, що були складені і зареєстровані в ЄРПН на реорганізованого платника податку.
Додатково інформуємо, що згідно з п. 198.7 ст. 198 Кодексу сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акту відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
Щодо питання 6
Відповідно до п.п. 191.1.28 п. 191.1 ст. 19.1 Кодексу контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 193 цього Кодексу, зокрема, надають індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Тож питання прийняття правонаступником на свій баланс права власності на нерухоме майно та права оренди землі (інші речові права) до державної реєстрації приєднання) та відсутність припинення речових прав та не внесення їх до Реєстру речових прав не належать до компетенції ДПС.
Платниками майнових податків є власники об’єктів нерухомості, право власності на які зареєстровані у встановленому діючим законодавством порядку, платниками орендної плати за землю є орендарі земельних ділянок згідно з договорами оренди земельних ділянок, укладених з органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Щодо питань 7,8
Відповідно до частини першої ст. 13 Закону № 755-IV інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених цією статтею, здійснюється за допомогою електронних комунікацій в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами.
Згідно з частиною шостою ст. 13 № 755-IV органи ДПС забезпечують передачу до Єдиного державного реєстру таких відомостей:
про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів та відсутність (наявність) заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - у день отримання запиту від суб'єкта державної реєстрації;
про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів та відсутність (наявність) заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - протягом 30 календарних днів з дати отримання відомостей про проведення реєстраційної дії щодо початку проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
про узгодження плану реорганізації юридичної особи - у разі наявності податкового боргу при реорганізації юридичної особи - у день отримання запиту від суб'єкта державної реєстрації.
Порядок інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром й інформаційними системами Державної фіскальної служби України, затверджений наказом Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 18.03.2016 № 759/5/371, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 446/28576 (далі – Наказ).
Підпунктом 2 п. 2 Наказу визначено, що до запровадження обміну документами в електронній формі між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Державної податкової служби України щодо подання запитів державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і передачі до
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |