Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.03.2024 р. № 1590/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій, пов’язаних із відповідальним зберіганняммайна, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні,на підставі укладеного договору платник податків – юридична особа(далі – Поклажодавець-1) передав Зберігачу на зберігання майно. За умовами договору Зберігачу надано право під час зберігання користуватися майном, змішувати, замінювати майно на майно такого ж роду та якості, передавати третім особам. Зберігач зобов’язаний повернутимайно Поклажодавцю-1 на його письмову вимогу, а у разі неповернення майна – відшкодувати Поклажодавцю-1 збитки у розмірі вартості неповернутого майна.

Поклажодавець-1 на підставі договору купівлі–продажу від 07.12.2018 здійснив відчуження на користь іншого суб’єкта господарювання – юридичної особи (далі – Поклажодавець-2)частини майна, що перебувала на зберіганні у Зберігача, у зв’язку з чим до договору зберігання майна укладено трьохсторонню додаткову угоду, відповідно до якої з 07.12.2018 права та обов’язки Поклажодавця-1 щодо такої частини майна (включаючи ті, що виниклі до укладання додаткової угоди) набув Поклажодавець-2.

Термін зберігання майна визначений договором зберігання з урахуванням додаткових угод – до 17.06.2019 включно.

Впродовж 2021–2022 років Зберігач використав частину майна, що знаходилась на зберіганні, про що склав та направив Поклажодавцю-2 звіти про кількість і вартість використаного майна.

01.11.2022 господарськимсудом винесено рішення у справі за позовом Поклажодавця-2 про стягнення із Зберігача вартості використаного майна.

З огляду на викладене, Зберігач просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: чи виникалиу Поклажодавця-2 та на яку дату податкові зобов’язання з ПДВ із обов’язком скласти податкову накладну внаслідок, зокрема: неповернення майна Зберігачемпісля закінчення терміну зберігання; використання майна Зберігачем у власній господарській діяльності; грошового відшкодування вартості використаного майна Зберігачем згідно з рішенням господарського суду?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відносини сторін за договором зберігання регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ). Відповідно до частини першої статті 936 ЦКУ за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання (частина перша статті 938 ЦКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під терміном «постачання товарів» розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Відповідальне зберігання – господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик (підпункт 14.1.32 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Згідно з підпунктом 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об'єктом оподаткування, зокрема, операції з передачі майна у схов (відповідальне зберігання) та повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику.

Правила формування податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статями 187 та 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Враховуючи викладене, та виходячи з аналізу норм ПКУ, інших нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Операція з передачі поклажодавцем майна зберігачу на відповідальне зберігання для поклажодавця не є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ.

У випадку якщо після закінчення терміну зберігання, що визначений у договорі, Зберігач не повернувмайнопоклажодавцю, то таке майно вважається поставленимпоклажодавцем Зберігачу і операція з постачання такого майна підлягає оподаткуванню ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ.

Разом з цим,операції з надання послуг зі зберігання майна, переданого на відповідальне зберігання, для Зберігача є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку. На суму отриманої винагороди за надані послуги Зберігач повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за «першою подією», скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

З метою отримання індивідуальної податкової консультаціїПоклажодавець-2 має право самостійно звернутися до контролюючого органу із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).