Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.03.2024 р. № 1595/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду зверненьщодо права Товариства заявити до відшкодування з бюджету суму від’ємного значення з податку на додану вартість (далі – ПДВ), що виникла за результатами розрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, та керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі –Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, основним видом діяльності Товариства є оброблення металів та нанесення покриття на метали. Зокрема, Товариство здійснює операції з постачання  на території України відходів власного виробництва – брухту чорних металів, що тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ та операції з вивезення товарів за межі митної території України, як наслідок Товариство декларує від’ємне значення.

Товариством у звітному (податковому) періоді– грудень 2022 року у відповідності до пункту 199.4 статті 199 розділу VКодексу за підсумками 2022 року,здійснено перерахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях та за результатами такого перерахунку виникло від’ємне значення ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо правазаявити до відшкодування із бюджету на поточний рахунок частину суми від’ємного значення ПДВ, що виниклов результатіпроведеного коригування податкових зобов’язань за результатами зменшення річногоперерахунку відповідно до пункту 199.4 статті 199 розділу VКодексу.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу. 

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Кодексу встановлено, що тимчасово до 01 січня 2027 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД.Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування ПД (абзац другий пункту 23 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).

Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільняються від обкладення ПДВ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2022 року № 337).

Правила формування податкових зобов’язань та  податкового кредиту з ПДВ визначено статтями 187,198, 199 і 201 розділу V Кодексу.

Статтею 199розділу V Кодексу регламентується пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу VКодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (пункт 199.2 статті 199 розділу VКодексу).

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (пункт 199.4 статті 199 розділу V Кодексу).

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 - 199.4 статті 199 розділу V Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 розділу V Кодексу. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року (пункт 199.5 статті 199 розділу V Кодексу).

Відповідно до пунктів 201.14 і 201.15 статті 201 розділу V Кодексу платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об’єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з розділом V Кодексу.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 розділу ІІ Кодексу.

Особливості заповнення податкової декларації з ПДВ (далі –податкова декларація) регламентуються наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

Частиною 5 пункту 3 розділу V Порядку № 21 передбачено, що сума податкового зобов’язання, нарахована протягом звітного періоду та коригування за такими операціями відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, за операціями, що оподатковуються за основною ставкою, вказується у рядку 4.1 податкової декларації. Сума податкового зобов’язання, нарахована протягом звітного періоду та коригування за такими операціями відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, за операціями, що оподатковуються за ставками 7 % та 14%, вказуються відповідно у рядках 4.2 та 4.3податкової декларації.

Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, здійснюється в таблиці 2 (Д6) додатку 6до податкової декларації.

Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року.

Отже, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи використовуються частково в оподатковуваних, а частково - в неоподатковуваних операціях, платник податку зобов’язаний нараховувати податкові зобов’язання відповідно до статті 199 розділу V Кодексу виходячи з частки використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях. Розрахунок такої частки проводиться за результатами операцій, проведених за попередній календарний рік, та застосовується протягом поточного календарного року. При цьому база оподаткування для товарів/послуг визначається виходячи з вартості їх придбання, а для необоротних активів - виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

У разі якщо платник податку протягом попереднього календарного року здійснював лише оподатковувані операції, такий розрахунок здійснюється у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому вперше задекларовані неоподатковувані операції. Розрахована таким чином частка застосовується для нарахування податкових зобов’язань відповідно до статті 199 розділу V Кодексу до кінця календарного року, в якому почали здійснюватися одночасно оподатковувані та неоподатковувані операції. За підсумками такого календарного року проводиться перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року (у січні - грудні) оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. На суму податку, визначеного за результатами перерахунку, який повинен збільшити або зменшити суму податкових зобов’язань до кожної з таких зведених податкових накладних, складаються розрахунки коригування, які підлягають реєстрації в ЄРПН.

Визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентується статтею 200 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 розділу V Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Бюджетне відшкодування, відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу,це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.

Пунктом 200.4 статті 200 розділу V Кодексу визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Разом з цим, відповідно до пункту 200.4¹статті 200 розділу V Кодексу, платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України від 14.08.2014 № 1644-VІІ «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення.

Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу – до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з абзацом третім підпункту 4 пункту 5  розділу V Порядку № 21 сума від’ємного значення (рядок 20 у податковій декларації) підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Пунктом 198.2 статті 198розділу V Кодексу визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбувалася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Разом з цим, відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Тобто відповідно до норм Кодексу у платника податку виникає право на податковий кредит, який у відповідності до положень пункту 200.1 статті 200 розділу V Кодексу приймає учать в обчисленні суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

Отже, з урахуванням підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 розділу V Кодексу при від’ємному значенні різниці між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, платник ПДВ має право заявити  таку суму податку,за умови фактичноїїї сплати постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України,в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом декларації, до бюджетного відшкодування на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 розділу V Кодексу).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 розділу VКодексу та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200розділу VКодексу, – за результатами документальної перевірки (абзац другий пункту 200.10 статті 200 розділу VКодексу).

З огляду на зазначене, та виходячи із норм Кодексу,якщо за результатами звітного (податкового) періоду у платника сформовано від’ємне значення ПДВ, такий платник має правозаявити до бюджетного відшкодування суму ПДВ, за умови фактичноїїї сплати постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України,в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом декларації. При цьому, правомірність бюджетного відшкодування ПДВ підтверджується виключно за результатами перевірки, що проводиться відповідно до Кодексу

Платники податку,згідно зістаттею 36 розділу І Кодексу, зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу.