Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.03.2024 р. № 1596/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо питань пов’язаних з поверненням надміру сплачених суми грошових зобов’язань з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У своєму зверненні Товариством повідомлено про неодноразове подання до контролюючого органу за місцем його реєстрації заяв щодо повернення надміру сплачених сум грошових зобов’язань з ПДВ (далі – Заява), щодо яких контролюючим органом відмовлено у їх задоволенні, посилаючись на невірне зазначення у заяві: дати сплати до бюджету, рахунку, з якого повертаються кошти.

При цьому, контролюючим органом у відмовах у поверненні Товариству надміру сплачених сум грошових зобов’язань з ПДВ, наголошувалось, що оскільки частково сума надміру сплачених сум грошових зобов’язань з ПДВ виникла після подання Товариством уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок з ПДВ), тому розгляд питання щодо повернення суми надміру сплачених сум грошових зобов’язань з ПДВ на рахунок Товариства в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) є можливим після проведення контрольно-перевірочних заходів.

Враховуючи вищезазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Яку дату має вказати платник податку у Заяві: дату фактичної сплати з рахунку в СЕА ПДВ чи дату зарахування відповідного платежу?

2. Який рахунок має бути вказаний у Заяві у полі «Рахунок, з якого повертаються кошти»?

3. Чи обов’язковим є проведення контрольно-перевірочних заходів для платника податків, у разі подання ним уточнюючого розрахунку з ПДВ на зменшення податкових зобов’язань та Заяви?

4. Чи має право платник податків, який подав уточнюючий розрахунок з ПДВ на зменшення податкових зобов’язань, повернути суму надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ на його рахунок в СЕА ПДВ без проведення контрольно-перевірочних заходів?

Щодо питання 1 та 2

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Умови та порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено статтею 43 Кодексу та Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 за № 370/33341 (далі – Порядок № 60).

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 Кодексу помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 Кодексу та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені платникам податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу)протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (пункт 43.3 статті 43 Кодексу).

При цьому, пунктом 43.4¹ статті 43 Кодексу визначено, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в СЕА ПДВ у порядку, визначеному пунктом 200¹.5 статті 200¹ Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із Заявою чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу (пункт 1 розділу ІІІ Порядку № 60).

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом,управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень Кодексу, в тому числі шляхом подачі Заяви (пункт 42¹.2 статті 42¹ Кодексу).

Для реалізації можливості подання платником податку Заяви через Електронний кабінет, ДПС розроблено її форму, яка зокрема містить обов’язковий реквізит, визначений Кодексом, а саме напрям перерахування коштів, а також, інформацію щодо суми повернення, дати сплати коштів до бюджету, реквізити рахунку з якого повертаються кошти та інше.

Так, у графі «Дата сплати до бюджету» Заяви, у разі надходження до бюджету коштів з рахунку в СЕА ПДВ, слід зазначати дату зарахування таких коштів на бюджетний рахунок з рахунку в СЕА ПДВ, а у випадку виникнення суми надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку з ПДВ – дату зарахування до бюджету з рахунку в СЕА ПДВ суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період, що уточнюється платником податку.

У графі «Рахунок, з якого повертаються кошти» Заяви зазначається реквізити рахунку для сплати ПДВ до бюджету.

Актуальні реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, розміщені, зокрема,в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів офіційного вебпорталу ДПС та на вебсторінках територіальних органів ДПС за адресою: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/, а також уменю «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.

Щодо питання 3 та 4

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Як зазначено вище, умови та порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено статтею 43 Кодексу та Порядком № 60.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 60 Заява платника, внесена до Журналу опрацювання Заяв, розглядається структурними підрозділами територіального органу ДПС, що виконують функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу та погашення боргу.

За результатами розгляду Заяви такими структурними підрозділами територіального органу ДПС встановлюється правомірність або неправомірність повернення коштів платнику.

Згідно з пунктом 19¹.1 статті 19¹ Кодексу контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу, виконують, зокрема такі функції:

здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;

контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Порядок, підстави та особливості проведення контролюючими органами перевірок платників податків встановлені главою 8 Кодексу.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Кодексом, а фактичні перевірки – Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних СЕА ПДВ (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у СЕА ПДВ, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО (підпункт 75.1.1 пункт 75.1 статті 75 Кодексу).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є, зокрема, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу).

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 Кодексу.

Так, відповідно до пункту 76.1 статті 76 Кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання (пункт 76.3 статті 76 Кодексу).

Порядок проведення документальних планових та позапланових перевірок визначено статтями 77 та 78 Кодексу відповідно.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав, визначених пунктом 78.1 статті 78 Кодексу.

При цьому, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.

Тимчасові додаткові правила проведення, зокрема, документальних планових та позапланових перевірок визначено підпунктами 69.2, 69.2¹, 69.2², 69.9, 69.35, 69.35¹, 69.35² та 69.36.

Таким чином, виходячи з норм статей 76 та 78 Кодексу, поданий Товариством уточнюючий розрахунок з ПДВ, підлягає обов’язковій камеральній перевірці, а у випадках визначених Кодексом документальній позаплановій перевірці, у порядку визначеному податковим законодавством.

Враховуючи вищезазначене, контролюючий орган має право проводити контрольно-перевірочні заходи, в тому числі з питання правомірності зменшення сум податкових зобов’язань з ПДВ, задекларованих Товариством у поданій податковій звітності з ПДВ.

Поряд з цим,в ході встановлення контролюючим органом правомірності повернення платнику податків надміру сплаченої суми ПДВ, яка виникла у зв’язку з уточненням показників податкової звітності з ПДВ, контролюючий орган, зокрема, може провести камеральну перевірку такого уточнюючого розрахунку з ПДВ, у порядку визначеному статтею 76 Кодексу, у випадку, якщо Заяваподанаплатником до завершення строку, визначеного пунктом 76.3 статті 76 Кодексу, та на момент її подання така перевірка ще не проведена, а також, контролюючий орган може провести документальну перевірку у випадках та порядку визначеному Кодексом.

У разі, якщо за результатами розгляду Заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені Порядком № 60, відповідний підрозділ територіального органу ДПС, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Отже, в ході встановлення правомірності повернення платнику податку надміру сплаченої суми податкових зобов’язань з ПДВ, яка виникла у зв’язку з уточненням ним показників податкової звітності з ПДВ, на підставі поданої ним Заяви, територіальний орган ДПС в окремих випадках, визначених Кодексом, може проводити контрольно-перевірочні заходи.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.