Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.03.2024 р. № 1599/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (    ), щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що практична необхідність отримання податкової консультації пов’язана зі складністю застосування Кодексу та полягає у необхідності формування чіткого розуміння щодо необхідності подання Звіту про контрольовані іноземні компанії фізичній особі – нерезиденту.

Отже, (  ), громадянин України з (  )  виїхав на постійне проживання до Федеративної Республіки Німеччини (далі – ФРН). Факт законного проживання на території ФРН підтверджується видом на проживання для «біженців з України», у вигляді вклеюванної довідки у паспорт № (  ) від (  ). Відповідно до довідки про податкову відповідальність Фінансового управління (  ), є податковим резидентом ФРН, податковий номер (  ); ідентифікаційний номер платника податків (    ).

Згідно інформації, наданої платником податків, станом на сьогодні, (  ):

- постійно проживає у ФРН за адресою: (  );

- має законне місце проживання у ФРН більше 183 днів;

- є податковим резидентом ФРН;

- має більш тісні особисті й економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) у ФРН (проживання сім’ї, родичів, організація бізнесу).

Також стверджує, що у 2022р. він був податковим резидентом України, разом з цим, починаючи з 2023р. набув податкове резидентство ФРН і продовжує бути податковим резидентом ФРН у 2024р. у зв’язку з чим просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи зобов’язаний, як податковий резидент ФРН, подавати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2023 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан за 2023 рік?

2. Чи зобов’язаний, як податковий резидент ФРН, надсилати у 2024 року до контролюючого органу Повідомлення про набуття частки (початок здійснення фактичного контролю) в юридичній собі ФРН протягом 60 днів з дня такого набуття?

Щодо питання першого і другого повідомляємо наступне.

Поняття «резидент» та умови, відповідно до яких платник податку може вважатися резидентом України, встановлено п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зокрема, фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Згідно інформації наявної в базах даних платників податків (  ) є фiзичною особою – пiдприємцем (дата останньої реєстраційної дії в ЄДР (  ), платником подано до контролюючого органу податкову звітність за 2023 рік. Також наявна інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що у власності (   ) перебувають об’єкти нерухомого майна на території України.

Згідно зі ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Наразі українсько-німецькі податкові відносини грунтуються на Угоді між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно (Угоду ратифіковано Законом № 449/95-ВР від 22.11.95 ) (далі Угода).

Ця Угода застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав. Критерії щодо визначення резиденції осіб, на яких поширюються положення Угоди, встановлено ст. 4 «Резиденція».

1. При застосуванні цієї Угоди термін «резидент однієї Договірної Держави» означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місцезнаходження керівного органу або іншого аналогічного критерію. Цей термін разом з тим не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи з джерел у цій Державі або стосовно майна, що в ній знаходиться.

2. У випадку, коли  відповідно до положень пункту 1 фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, її становище визначається відповідно до таких правил:

a) вона вважається резидентом тієї Держави, де вона має постійне житло; якщо вона має постійне житло в обох Державах, вона вважається резидентом тієї Держави, де вона має більш тісні особисті й економічні зв'язки (центр життєвих інтересів);

b) якщо Держава, в якій вона має центр життєвих інтересів, не може бути визначена або коли вона не має постійного житла в жодній з Держав, вона вважається резидентом тієї Держави, де вона звичайно проживає;

c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або коли вона звичайно не проживає в жодній з них, вона вважається резидентом тієї Держави, національною особою якої вона є;

d) якщо вона є національною особою обох Держав або коли вона не є громадянином жодної з них, компетентні органи Договірних Держав вирішують це питання за взаємною згодою.

Процедура взаємного узгодження визначена ст. 25 (Процедура взаємного узгодження) Угоди. Так, зокрема, відповідно до п. 1 ст. 25 Угоди «якщо особа вважає, що дії однієї або обох Договірних Держав призводять або призведуть до її оподаткування не відповідно до положень цієї Угоди, вона може, незалежно від засобів захисту, передбачених національним законодавством цих  Держав, подати свою справу для розгляду до компетентних органів Договірної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок підпадає під дію п. 1 ст. 24, тієї Договірної Держави, національною особою якої вона є.

Отже, перебування за межами території України та отримання тимчасового захисту в цих країнах не є підставою для визначення такої особи нерезидентом України.

Крім того, українці, які отримали тимчасовий захист в інших країнах світу та перебувають в цих країнах понад 183 дні, при дотриманні умов, визначених п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, залишаються резидентами України.

Пунктом 39².5 ст. 39² розділу I Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії. Зокрема, п.п. 39².5.2 п. 39².5 ст. 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов'язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.

Згідно з п. 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду:

першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Підпунктом 39².5.5 п. 39².5 ст. 39² Кодексу зазначено, що фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України зобов'язана повідомляти контролюючий орган про:

- кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

- заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

- кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрат визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

- ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Фізичні особи – резиденти та юридичні особи – резиденти зобов'язані надіслати Повідомлення протягом 60 днів з дня набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) частки в іноземній юридичній особі, майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи; початку/припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою.

Форма і порядок надсилання такого повідомлення встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує та реалізує державну фінансову політику.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної особи – резидента та основним місцем обліку юридичної особи – резидента.

Надсилання Повідомлення здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Закону України від «Про електронні довірчі послуги» та Закону України «Про електроні документи та електронний документообіг».

У разі набуття/відчуження частки в іноземній юридичній особі, майнових прав на частку в активах, доходу чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;  початку/закінчення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою стосовно частки в активах, доходах чи прибутку декількох осіб Повідомлення надсилається щодо кожної особи окремо.

Повідомлення подається до контролюючого органу фізичними (юридичними) особами – резидентами України починаючи з 01.01.2022 року.

Враховуючи вищенаведені факти у платника податків (  ) наявний обов’язок подавати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2023 рік та Повідомлення про набуття частки (початок здійснення фактичного контролю) в юридичній собі протягом 60 днів з дня такого набуття у 2024 році.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.