Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.03.2024 р. № 1616/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (   ) щодо заповнення та подання платником податків податкової звітності про контрольовані іноземні компанії (далі – КІК) в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків зазначає, що в у (  ) року виїхав на постійне місце проживання до (  ). (  ) разом з дружиною зареєстрували юридичну особу за законодавством (   ), і, як наслідок, набули частки по 50відс. у статутному капіталі компанії. У зв’язку з цим платник податків набув статусу контролюючої особи іноземної компанії. Відповідно до законодавства (   ), перший фінансовий (звітний) рік компанії (   ) по(  ).

Враховуючи зазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Який перший звітний рік для Компанії (КІК) для цілей статті 39² Кодекс та Звіту про КІК?

2. Чи має право Платник податків (контролююча особа) до 01 травня 2024 року подати Звіт про КІК щодо компанії за 2022-й звітний рік як доповнення до Декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2022-й звітний рік?

3. Чи зобов'язаний платник податків (контролююча особа) розраховувати скоригований прибуток КІК, якщо загальний сукупний дохід усіх КІК із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду або виконується будь-яка інша умова, яка наведена у підпунктах 39².4.1-39².4.2 пункту 39².4. статті 39² Кодексу?

4. Чи зобов'язаний платник податків (контролююча особа) заповнювати Графи 25.1, 25.2К, 25.3, 26, 31-33, Додатки К, ТЦ і ЦП Звіту про КІК та Додаток КІК до Декларації, якщо платник податків звільняється від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК відповідно до підпунктів 39².4.1-39².4.2 пункту 39².4. статті 39² Кодексу?

5. Чи зобов'язаний платник податків (контролююча особа) заповнювати Графу 27 Звіту про КІК, якщо платник податків звільняється від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК відповідно до підпунктів 39².4.3 пункту 39².4. статті 39² Кодексу? Що розуміється під словосполученням «прибутком КІК, звільнений від оподаткування»?

6. Які копії фінансової звітності КІК будуть вважатися «завіреними належним чином» для цілей підпункту 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² Кодексу?

7. Якщо фінансова звітність КІК складена англійською мовою, то чи повинна така фінансова звітність бути перекладена українською мовою, а переклад – завірений українським нотаріусом для цілей підпункту 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² Кодексу?

8. Чи повинна фінансова звітність КІК бути належним чином легалізовано (зокрема, шляхом апостилювання) для цілей підпункту 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² Кодексу?

9. Що таке «прибуток від операційної діяльності» для цілей Графи 23 Звіту про КІК?

10. Який курс потрібно брати для перерахунку валюти фінансової звітності КІК (фунти стерлінгів) у гривню для цілей Графи 21.2 Звіту про КІК?

11. Яким чином платник податків (контролююча особа) при поданні Звіту про КІК повинна заповнити Графу 17.1 («всього»), Графу 17.2 («безпосереднє володіння»), Графу 17.3 («опосередковане володіння») та Графу 18.3 («через пов'язаних осіб»)?

12. Чи зобов'язаний буде Платник податків подати Звіт про КІК за 2023-й звітний рік разом із Декларацією за 2024-й звітний рік, якщо платник податків має вважатися резидентом (  ) (нерезидентом України) для цілей 2023-го звітного року?

 

Щодо питання 1 - 2, 12

Критерії, за якими визначається податкове резидентство встановлені у Кодексі, у міжнародних угодах – Конвенціях про уникнення подвійного оподаткування.

Поняття «резидент» та умови набуття платником податку статусу податкового резидента визначено підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Так, підпункт 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 Кодексу передбачає різні критерії для визнання фізичної особи резидентами або нерезидентами, зокрема, - місце проживання чи постійного проживання особи, місцезнаходження центру життєвих інтересів, час перебування на території країни протягом року.

Таким чином, за загальним правилом, фізична особа вважається резидентом України, якщо вона має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні.

Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

Центр економічних інтересів в особи виникає у тій країні, до якої вона найбільш тісно прив’язана економічно та соціально. Як правило, центр економічних інтересів особи перебуває в тій країні, де вона має: постійне місце проживання, офіційне місце роботи, зареєстрований бізнес чи ФОП, відкриті банківські рахунки, регулярну сплату податків та комунальних платежів тощо.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Крім того, відповідно до пункту 2 статті 4 Модельної Конвенції ОЕСР статус фізичної особи визначається таким чином:

особа вважається резидентом тільки тієї Держави, в якій має доступне постійне житло. Причому важливо, щоб особа мала намір проживати в ньому постійно, а не з якоюсь конкретною метою, обмеженою в часі, що прямо зазначено у Коментарях до Модельної конвенції.

Якщо у фізичної особи є доступне постійне житло в обох Державах, така особа вважається резидентом тільки тієї Держави, з якою її особисті та економічні відносини ближчі (центр життєвих інтересів):

якщо Держава, в якій особа має центр життєвих інтересів, не може бути визначена, або якщо у неї немає постійного житла в будь-якій з цих Держав, вона вважається резидентом тієї Держави, в якій вона зазвичай проживає (критерій 183 днів);

якщо особа зазвичай проживає в обох Державах або в жодній з них, він вважається резидентом тільки тієї Держави, громадянином якої вона є.

Відтак, під час оцінки статусу податкової резидентності враховуються, зокрема (але не виключно), такі фактори, як: постійне житло, кількість днів перебування в певній країні протягом року, «центр життєвих інтересів» та громадянство.

Таким чином, за умови, якщо фізична особа має у власності нерухоме майно, відкриті банківські рахунки, реєстрації місця проживання, нарахування сплати за користування житлом тощо, фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України, то такі особи можуть бути визнані податковим резидентом України.

Враховуючи зазначене, зауважимо, що всі критерії визначення податкового резиденства аналізуються у сукупності, а кожен окремий випадок розглядається на підставі наданих документів та підтверджень з урахуванням усіх обставин та підстав.

В той же час, варто зазначити, що контролюючою особою є фізична особа - резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) КІК, яка:

а) володіє часткою в іноземній юридичній особи у розмірі більше ніж 50 відсотків;

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній ридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;

в) окремо або разом із іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Таким чином, якщо фізична особа - резидент України відповідає критеріям визначення її контролюючою особою, така особа зобов’язана, зокрема, подавати Звіт про КІК.

Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку КІК звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року.

Пунктом 39².5 статті 39² розділу I Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК. Зокрема, підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов'язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.

До Звіту про КІКв обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІКза звітний (податковий) рік.

Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Отже, контролююча особа зобов’язана подати звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік.

У разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає звіт про КІК за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» - «в» підпункту 39².5.3 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу.

У випадку подання звіту про КІК за скороченою формою контролююча особа зобов’язана подати повний звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком.

При цьому, якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств.

Отже, якщо звітний рік іноземної компанії розпочинається в липні 2022 року та закінчується в липні 2023 року, у такому випадку контролююча особа зобов’язана подати Звіт про КІК за 2023 звітний рік одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік до 01.05.2024.

З огляду на зазначене, обов’язок подання до контролюючого органу звіту про КІК виникає у фізичної особи, яка є резидентом України та відповідає критеріям визначення її контролюючою особою відповідно до положень статті 39² Кодексу.

 

Щодо питання 3 – 5, 11

Норми пункту 39².4 статті 39² розділу I Кодексу передбачають перелік умов, у разі дотримання яких, скоригований прибуток КІК не включається до бази оподаткування контролюючої особи.

Згідно з підпунктом 39².4.3 пункту 39².4 статті 39² розділу I Кодексу у разі якщо прибуток КІКзвільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІКвідповідно до положень підпункту 39².3.2 пункту 39².3 статті 39² розділу I Кодексу.

Таким чином, у разі звільнення від оподаткування прибутку КІК відповідно до вимог, визначених пунктом 39².4 статті 39² Кодексу, зокрема, якщо загальний сукупний дохід усіх КІКоднієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду, контролююча особа звільняється від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК.

Однак при звільненні від оподаткування прибутку КІК в обов’язковому порядку подається Звіт про КІК(повний) з відображенням умов такого звільнення.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про КІК, скорочену форму Звіту про КІК (далі – Звіт) та Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІКі подання до контролюючого органу (далі – Порядок).

У Звіті та в Порядку його заповнення чітко прописані назви граф та порядок їх заповнення. Отже, графи Звіту, в яких є показники для декларування підлягають заповненню.

У графі 17 Звіту контролююча особа зазначає загальний розмір частки володіння в КІК, в тому числі розмір безпосереднього або опосередкованого володіння у відповідності до підпунктів 39².1.1 – 39².1.5 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу.

При цьому, у разі опосередкованого володіння контролюючою особою часткою в КІКчерез інших осіб, у графах 18.1, 18.2, 18.3 зазначаються вид особи (осіб) через яких здійснюється таке володіння.

У графі 25 відображається розрахунок скоригованого прибутку КІК, який здійснюється контролюючою особою на підставі фінансової звітності КІК із застосуванням особливостей, встановлених підпунктом 39².3.2 пункту 39².3 статті 39² розділу І Кодексу, обов’язкова графа для заповнення в будь-яких випадках.

Графи 25.1 – 25.3 – є обов’язковими для заповнення, містять числове поле та заповнюються в гривнях без копійок, можуть бути як додатними так і від’ємними або дорівнювати нулю.

Разом з тим, у графі 27 зазначається прибуток КІК, звільнений від оподаткування (містить числове поле). Зазначається в гривнях без копійок.

У графі 28 у разі, якщо у графі 27 проставлено значення більше нуля, то у графах 28.1.1. – 28.1.2. або 28.2.1. – 28.2.2. або 28.3.1. – 28.3.3 обов’язково має бути зазначено відмітка(и) стосовно умови або умов звільнення від оподаткування прибутку КІК.

У разі відображення у графі 28 умов(и), на підставі якої/яких оподаткований прибуток КІК звільняється від оподаткування, у графах 25.1.-25.3. та 26 Звіту проставляється нуль.

При цьому, у разі звільнення прибутку КІК від оподаткування додатки К, ЦП та ТЦ до Звіту не підлягають заповненню і, як наслідок, їх не потрібно подавати.

У графах 31-33 Звіту відображається перелік операцій із нерезидентами - пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу. Інформація зазначається по кожній операції окремо. У разі наявності більше однієї операції, перелік операцій зазначається в наступних рядках таблиці у довільному порядку по кожній юридичній особі.

Водночас, податковим законодавством чітко не регламентовано вимоги щодо відображення у Звіті про КІК інформації, визначеної графами 31-33 Звіту, у разі звільнення від оподаткування прибутку КІК на підставі пункту 39².4 статті 39² розділу I Кодексу.

З огляду на зазначене, питання щодо відображення інформації у графах 31-33 Звіту, у разі звільнення від оподаткування прибутку КІК на підставі пункту 39².4 статті 39² розділу I Кодексу, потребує погодження з Міністерством фінансів України як головного органу в системі центральних органів виконавчої влади, що здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, фінансової, бюджетної звітності та аудиту в Україні, розробляє стратегію розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності, обов’язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків).

 

Щодо питання 6 - 8

До Звіту про КІКв обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір її прибутку за звітний (податковий) рік.

При цьому Кодексом, як законом, що регулює відносини у сфері справляння податків і зборів, не встановлено порядку засвідчення копій документів, а норма підпункту 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу зумовлює необхідність урахування платниками податків стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України «Про стандартизацію».

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144, який набув чинності 01.09.2021.

Пунктом 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Абзацом першим пункту 42.6 статті 42 Кодексу встановлено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Кодексу, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Законом № 851 визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Одним із таких реквізитів є електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону № 2155, завершує порядок створення електронного документа.

Таким чином, контролююча особа зобов’язана подати до контролюючого органу копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії завірені відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) разом зі Звітом про контрольовані іноземні компанії засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису та такий документ матиме юридичну сил, вважатиметься належним чином завіреним, оскільки особа, яка накладає електронний цифровий підпис, засвідчує достовірність інформації, що міститься в електронному документі, зокрема, у фінансовій звітності контрольованої іноземної компанії.

Слід звернути увагу, що норми діючого законодавства не передбачають переклад на українську мову фінансової звітності, яка складена англійською мовою, а також її апостилювання та нотаріального засвідчення.

 

Щодо питання 9

Щодо визначення поняття «прибуток від операційної діяльності» для цілей графи 23 Звіту варто зазначити наступне.

Фінансова звітності КІК складається з урахуванням вимог міжнародних стандартів фінансової звітності.

Пунктом 9 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності» (далі – МСБО 1) визначено, що ф