Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.03.2024 р. № 1619/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення  ДП «» (далі – ДП) щодо застосування строків корисного використання для поліпшених основних засобів, та,керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні,ДП є резидентом України, а також є державним унітарним підприємством і діє як державне підприємство, засноване на державній власності, та належить до сфери управління Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

ДП є платником податку на додану вартість та платником податку на прибуток на загальних підставах, а також є великим платником податків і здійснює коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, передбачені розділом III Кодексу.

ДП веде бухгалтерський облік та складає фінансову звітність за міжнародними стандартами.

ДП здійснює господарським або підрядним способом операції (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), які призводять до поліпшення введеного раніше в експлуатацію об’єкта основних засобів внаслідок збільшення майбутніх економічних вигід, первинно очікуваних від використання об’єкта.

Як наслідок, вказане поліпшення може зумовлювати необхідність перегляду у бухгалтерському обліку залишкового строку корисного використання (експлуатації) об’єктів основних засобів та, відповідно, призводити до його збільшення у порівнянні з тим, який вже існував на момент такого перегляду.

Обліковою політикою ДП за МСФЗ встановлена необхідність перегляду з достатньою регулярністю залишкового строку корисного використання (експлуатації) об’єктів основних засобів, що може бути здійснено внаслідок проведення переоцінки чи самостійного перегляду ДП таких строків.

ДП просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1.чи передбачена нормами Кодексу необхідність зміни, зокрема, збільшення залишкового строку корисного використання об’єктів основних засобів у податковому обліку у разі зміни (збільшення) терміну (строку) корисного використання (експлуатації) таких об’єктів у бухгалтерському обліку внаслідок проведення поліпшень основного засобу (модернізації, модифікації, дообладнання тощо) або інших причин перегляду залишкових строків корисного використання (експлуатації)об’єктів основних засобів (внаслідок проведення переоцінки чи самостійного їх перегляду)?

2.чи допускаються нормами Кодексу випадки, коли залишковий строк корисного використання (експлуатації) об’єктів основних засобів у бухгалтерському обліку менший ніж залишковий строк корисного використання (експлуатації) таких об’єктів у податковому обліку з урахуванням того, що загальні строки корисного використання (експлуатації)об’єктів у бухгалтерському та податковому обліку перевищують встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу мінімально допустимі строки амортизації?

Щодо питань 1, 2

Відповідно до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів визначаються відповідно до ст. 138 Кодексу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.

Відповідно до п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема,

витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

У п.п.138.3.3 п.138.3 ст.138 Кодексу визначені групи основних засобів (інших необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.

Підпунктом 138.3.3  п. 138.3 ст. 138 Кодексу встановлено, що у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Таким чином, у разі коли строки корисного використання (експлуатації) основних засобів у бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) таких основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Якщо встановлений платником податку в бухгалтерському обліку строк корисного використання (експлуатації) основних засобів, менше ніж мінімально допустимі строки амортизації, встановлені у податковому обліку для таких основних засобів, то для розрахунку амортизації з метою визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Якщо збільшуються строки корисного використання об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку і вони більші мінімальних строків по Кодексу, то для розрахунку амортизації у податковому обліку використовуються такі збільшені строки корисного використання.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).