Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.03.2024 р. № 1640/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення обсягу податкового обов’язку платника податківу разі придбання за результатами електронного аукціону об’єкту малої приватизації та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством за результатами електронного аукціону та згідно з умовами договору купівлі-продажу, укладеного з Регіональним відділенням Фонду державного майна України  придбано об’єкт малої приватизації (єдиний майновий комплекс державного підприємства).При цьому Товариством, якправонаступником усіх майнових прав і обов’язків підприємства, що ліквідується, за передавальним балансом отримано від такого підприємства відʼємне значення з ПДВ та відʼємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (збитки).

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію:

1) щодо визначення строків відображення Товариством у податковій декларації з ПДВ суми відʼємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, отриманого від підприємства, що ліквідується;

2)  щодо порядку відображення Товариством від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (збитки) у податковій декларації з податку на прибуток підприємств у наступних періодах.

В той же час вищезазначене зверненняТоваристване містить опису фактичної сутності господарських операцій з передачі активів та зобов’язань від реорганізованого підприємства до правонаступника. Будь-які детальні висновки щодо порядку оподаткування зазначених операцій мають розглядатися з урахуванням обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Таким чином, ДПС повідомляє загальні норми оподаткування виходячи з інформації, що міститься у зверненні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1–5.3 статті 5 розділу І Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.      

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ‒ ЦКУ).

Відповідно до частини першої статті 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обовʼязки переходять до правонаступників.

Ліквідація – це одна з форм припинення діяльності суб’єкта господарювання без передачі прав та обов’язків правонаступнику, як це буває при реорганізації підприємства.

Правові основи злиття, приєднання, поділу та перетворення юридичної особи визначено статтями 106 ‒ 109 ЦКУ.

Відповідно дочастини першої статті 106 ЦКУ злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, ‒ за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Під реорганізацією платника податків розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з дій або їх поєднання, визначених у підпунктах 98.1.1‒98.1.5 пункту 98.1 статті 98 розділу II Кодексу.

У разі якщо власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення по реорганізацію такого платника податків або єдиний (цілісний) майновий комплекс державного чи комунального підприємства передається в оренду чи концесію, або здійснюється продаж єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства, грошові зобов’язання чи податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку, зокрема: у разі продажу у процесі приватизації єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства покупець набуває усіх прав та обов’язків щодо погашення податкового боргу державного або комунального підприємства, що залишився непогашеним на момент переходу права власності на об’єкт приватизації (пункт98.2 статті 98 розділу ІІ Кодексу).

Щодо оподаткування ПДВ

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Відповідно до пункту 198.7 статті198розділу VКодексу сума відʼємного значенняз ПДВ, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом:

приєднання, злиття, перетворення, ‒ підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства;

поділу, виділення, ‒ підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума відʼємного значення з ПДВ, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

При цьому, відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу ІІКодексу для цілей оподаткування платники податків зобовʼязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повʼязаних з визначенням обʼєктів оподаткування та/або податкових зобовʼязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, повʼязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі ‒ Порядок № 21), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

Пунктом 6 розділу III Порядку № 21 передбачено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовʼязання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відповідно до пункту 13 розділу III Порядку № 21 за наявності у платника податку, який реорганізується, суми відʼємного значенняз ПДВ, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми відʼємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 додатка 2 «Довідка про суму відʼємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі ‒ додаток 2) до податкової звітності з ПДВ (далі ‒ декларація)). Така заява подається у складі декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.

У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум відʼємного значенняз ПДВ правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі декларації за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про перенесення суми відʼємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 додатка 2).

Враховуючи зазначене, з метою застосування пункту 198.7 статті 198 розділу VКодексу платник податків, що реорганізується, за наявності непогашеного відʼємного значення з ПДВ, робить розподіл суми такого відʼємного значення між своїми правонаступниками ‒ платниками ПДВ згідно частки, зазначеної в розподільчому балансі.

Для цього він повинен подати у складі декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку відповідну заяву шляхом заповнення таблиці 2 додатка 2, в якій здійснити розподіл цього значення із зазначенням платників податку ‒ правонаступників.

У випадку реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення зазначається лише один правонаступник.

Заявлена сума має бути підтверджена контролюючим органом за результатами документальної перевірки, після чого правонаступник отримує право заявити підтверджену суму відʼємного значення для включення її до складу власного податкового кредиту та заповнити таблицю 3 додатка 2.

За умови заповнення таким правонаступником у складі декларації
таблиці 3 додатка 2, підлягає заповненню рядок 16.3 декларації. В цьому рядку зазначається підтверджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума відʼємного значення з ПДВ реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника.

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Відповідно до підпункту 140.4.5 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується платником податку правонаступником на суму відʼємного значення обʼєкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом:

приєднання, злиття, перетворення у періоді затвердження передавального акта;

поділу, виділу у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

При проведенні реорганізації відʼємне значення обʼєкта оподаткування податкового (звітного) періоду, що обліковувалося у платника податку, що припиняється, на дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу, зменшує фінансовий результат до оподаткування платника податку правонаступника в сумі, що не перевищує суму власного капіталу платника податку, що припиняється, станом на кінець попереднього податкового (звітного) року та за умови, що платник податку, що припиняється, та платник податку ‒ правонаступник були пов’язаними особами більше ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття).

Сума відʼємного значення обʼєкта оподаткування платника податку, що реорганізується, відображається у рядку 3.2.4.1 додатка PI до рядка 03 PI Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860.

Отже,враховуючи зазначене, платник податків – правонаступник має право перенести суму відʼємного значення з ПДВ реорганізованого платника податку до складу власного податкового кредиту звітного (податкового) періоду та/або зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму відʼємного значення обʼєкта оподаткування платника податку, що реорганізується,за умови, що реорганізація такого платника податків здійснюється шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу, виділу та у разі виконання умов, визначених пунктом 198.7 статті 198 розділу V та підпунктом 140.4.5 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).