Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.03.2024 р. № 1664/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, при здійсненні господарської діяльності Товариство має намір виплачувати орендну плату пайовикам у натуральній/негрошовій формі (зерном), яка має оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи має Товариство, яке нараховуватиме (надаватиме) доходи у будь-якій негрошовій формі, включити такі доходи до загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків і оподатковувати військовим збором з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу, з врахуванням чи без врахування натурального/підвищуючого коефіцієнта?

Відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

При цьому слід зазначити, що відповідно до п. 7.1 ст. 7 Кодексу під час встановлення податку (військового збору) обов’язково визначаються такі елементи як платники податку; об’єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Згідно з п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу.

Тобто згідно зі ст. 163 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором платника податку – резидента (нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу.

Порядок оподаткування доходів фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) визначено п. 170.1 ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.1.1 якого податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Відповідно до п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 Кодексу дохід, зазначений у п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Кодексу, оподатковується податковим агентом під час нарахування (виплати) за ставкою 18 відсотків, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

При цьому ст. 23 Кодексу передбачено, що базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об’єкта оподаткування.

База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.

База оподаткування і порядок її визначення встановлюються Кодексом для кожного податку окремо.

При цьому у випадках, передбачених Кодексом, один об’єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків.

У випадках, передбачених Кодексом, конкретна вартісна, фізична або інша характеристика певного об’єкта оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків.

Водночас зауважуємо, що ст. 164 Кодексу встановлено особливості визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів у негрошовій формі, а саме базою оподаткування цим податком є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою, визначеною п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Згідно з п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, у разі якщо умовами договору оренди земельної частки (паю), укладеного між юридичною особою (орендарем) та фізичною особою (орендодавцем), передбачено, що орендна плата виплачується орендарем у негрошовій формі (зерном), то дохід у вигляді вартості наданої власної продукції оподатковується податком на доходи фізичних осіб із застосування коефіцієнту, зазначеного у п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Водночас, зважаючи на те, що положеннями п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору, зокрема, з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.5 ст. 164 розділу IV Кодексу для податку на доходи фізичних осіб, то база оподаткування військовим збором визначається податковими агентами без застосування положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Водночас повідомляємо, що позиція з питання практичного застосування норм п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час обчислення військового збору з доходів, зазначених у п. 164.2 ст. 164 Кодексу, погоджена з Міністерством фінансів України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.