Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.03.2024 р. № 1666/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула щодо можливості ідентифікувати здійснену операцію за податковою накладною, у якій при зазначенні назви продавця у слові допущено орфографічну помилку (а саме пропущено «тире»), при цьому всі інші реквізити податкової накладної зазначено вірно, та щодо правомірності формування покупцем податкового кредиту на підставі такої податкової накладної, та, керуючись статтею 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством були отримані від постачальника послуги та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні, в яких була допущена помилка в назві Товариства.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. чи можна вважати помилку в назві Товариства (коли ІПН та ПНП правильні) не суттєвою (не істотна)?;
2. чи має Товариство на податковий кредит якщо в податкових накладних допущено помилку у назві продавця?;
3. чи має Товариство зменшити суму, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, якщо Товариство не буде мати право на податковий кредит?;
4. яким чином постачальник може виправити помилку в податкових накладних у назві покупця (отримувача) товарів/послуг?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання (стаття 36 розділу I ПКУ) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів), їх реєстрації в ЄРПН визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Щодо питань 1 – 3

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267 (далі – Порядок № 1370).

Так, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – продавця товарів/послуг; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг (підпункти «в» і «д» статті 201 розділу V ПКУ).

Таким чином, реквізит «назва продавця товарів/послуг», який віднесено до складу обов'язкових, має відповідати формулюванню у статутних документах.

Водночас слід зазначити, що помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді, як визначено пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ.

Правила формування податкового кредиту та вимоги до його документального підтвердження встановлені статтями 198 та 201 розділу V ПКУ.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Тобто, враховуючи норми статті 198 та пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ, покупець формує податковий кредит за операцією з придбання товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної постачальником за такою операцією, за допомогою якої можливо ідентифікувати здійснену операцію, та не має права включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в обов'язкових реквізитах визначених пунктом 201.1 статті 201 ПКУ, якщо помилки в реквізитах такої накладної заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст.

Орфографічна помилка у податковій накладній, про яку йдеться у зверненні, а саме якщо у назві продавця пропущено «тире», не є такою, що заважає ідентифікувати здійснену операцію (її зміст, період, сторони, суму нарахованого податку, тощо), тому така орфографічна помилка не може бути єдиною підставою для визнання податкової накладної такою, що складена з порушенням норм ПКУ, та відповідно не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту, сформованого за такою податковою накладною покупцем.

Щодо питання 4

Пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ визначено, зокрема, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.

З метою виправлення помилки, допущеної у заголовній частині податкової накладної у назві покупця товарів/послуг, постачальник (продавець) таких товарів/послуг згідно з пунктом 21 Порядку № 1307, на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити заголовної частини податкової накладної повторюються, а назва покупця (отримувача) товарів/послуг, в якій допущено помилку, заповнюється без помилки.

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем) товарів/послуг.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).