Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.03.2024 р. № 1669/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань, пов’язаних із правомірністю визначення податкових зобов’язань та формування податкового кредиту з ПДВ, і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством-1 (отримувач) у лютому 2024 року укладено договір на поставку товарів (продукції) з Товариством-2 (постачальник), яким в результаті партнерських взаємовідносин з Товариством-1 за таким договором складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні в повному обсязі згідно з Кодексом за правилом «першої події»: податкова накладна від 22.02.2024 на суму 279 989,73 грн
(далі – ПН № 1), податкова накладна від 23.02.2024 на суму  1 500 000,38 грн
(далі – ПН № 2), податкова накладна від 26.02.2024 на суму 479 511,75 грн
(далі – ПН № 3) та податкова накладна від 28.02.2024 на суму 129 233,88 гривень.

Однак, як зауважено Товариством-1, серед них є дві податкові накладні, складені з помилками в сумах, а саме: ПН № 2 і ПН № 3. Товариство-1 вважає,
що ПН № 2 мала бути складена на суму 1 470 010,27 грн, згідно з оплатою, здійсненою 23.02.2024 у сумі 1 500 000,00 гривень. Тобто, за мінусом кредиторської заборгованості в сумі 29 989,73 грн за попередню реалізацію (22.02.2024) товарів (продукції) на суму 279 989,73 грн, відповідно до якої складено і зареєстровано в ЄРПН ПН № 1. При цьому оплата за такою операцію здійснена лише на суму 250 000,00 гривень. Відповідно, як заявляє Товариство-1, ПН № 3 повинна бути складеною на суму 509 501,87 грн, тобто, з урахуванням різниці відвантаженого товару над обсягом отриманої часткової попередньої оплати в сумі 29 989,73 гривень.

Інформуючи про зазначене, Товариство-1 просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо можливості формування Товариством-1 податкового кредиту на підставі ПН № № 2, 3, складених і зареєстрованих в ЄРПН Товариством-2, в описаній у зверненні ситуації.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу І Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобовʼязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повʼязаних з визначенням обʼєктів оподаткування та/або податкових зобовʼязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повʼязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу І Кодексу.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу.

Підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу встановлено, що обʼєктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобовʼязань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, ‒ дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку ‒ дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів ‒ дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг ‒ дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 розділу V Кодексу
при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобовʼязань платник податку зобовʼязаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/ небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 розділу V Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, ‒ дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг. 

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду, (пункт 198.3 статті 198 розділу V Кодексу).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звʼязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201
розділу V Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Враховуючи зазначене, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

У разі, якщо сума отриманої попередньої оплати (авансу) за одним договором перевищує суму за попередніми постачаннями, постачальник зобов’язаний скласти податкову накладну на усю суму такої попередньої оплати (авансу), в якій зазначити номенклатуру поставлених товарів у відповідності з умовами договору, і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Відповідно, в описаній у зверненні ситуації у Товариства-1 виникають підстави для включення до складу податкового кредиту ПН № № 2, 3, складених і зареєстрованих в ЄРПН Товариством-2.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).