Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.03.2024 р. № 1672/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду зверненняТовариства щодо практичного застосування окремих норм законодавства про порядок отримання та переоформлення ліцензії на право зберігання пального,керуючись статтею 52Податкового кодексу України(далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство зазначає, що воно зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального. В процесі господарської діяльності Товариство використовує пальне, яке зберігається на території власних або орендованих паливних складів (АЗС) та переміщується паливозаправниками для здійснення заправок в баки транспортних засобів. Для зберігання пального АЗС обладнані стаціонарними резервуарами палива, на об’єм яких в підприємстві наявні ліцензії на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Товариство зазначає, що в місці зберігання пального розташовано 5     стаціонарних    резервуарів    загальною    місткістю    100000    літрів.    Для

транспортування пального Товариство планує використовувати власний паливозаправник об’ємом 10000 літрів. З врахуванням паливозаправника та стаціонарних резервуарів, загальний максимальний об’єм пального, який може одночасно зберігатися у зазначеному місці, становить 110000 літрів.

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

1. Чи необхідно Товариству при отриманні ліцензії на право зберігання

пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки)вказувати загальну міскість резервуарівщо використовуються для зберігання пального, з врахуванням об’єму паливозаправника, який належить

Товариству і може перебувати на території АЗС під час технологічного простою?Яку місткість резервуарів (100000 чи 110000 літрів) потрібно вказувати у заяві на отримання ліцензії?

2. Якщо Товариство має діючу ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), та прийняло рішення демонтувати частину стаціонарних резервуарів на АЗС, чи необхідно в такому подавати заяву на переоформлення ліцензії в зв’язку із зменшенням міскості резервуарів, що використовуються для зберігання пального?

До зазначених запитань.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня  1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв,  тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»(далі – Закон № 481).

Відповідно до ст. 1 Закону № 481:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Порядок видачі ліцензій на здійснення, зокрема, діяльності із зберігання пального визначено ст. 15 Закону № 481.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 481 зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Ліцензії на всі види діяльності, передбачені ст. 15 Закону № 481, видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Кодексу (частина друга статті 15 Закону № 481).

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального (частина дев’ята статті 15 Закону № 481).

Перелік документів, необхідних для отримання ліцензій на право зберігання пального, розмір плати за такі ліцензії визначено ст. 15 Закону № 481.

Суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Законом № 481 не визначено, який період часу пальне може знаходитися в транспортному засобі, який використовується для транспортування пального.

Водночас, перебування протягом деякого часу транспортного засобу, в якому знаходиться пальне Товариствау певному місці (території), що перебуває у власності або у користуванні Товариства, потребує отримання ліцензії на право зберігання пального.

Отже, враховуючи зазначене, в заяві про отримання ліцензії на право зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки Товариству необхідно, зокрема,  зазначати загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Разом з цим, реалізація пального зтранспортного засобу не може здійснюватися на підставі ліцензії на право зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Згідно з частиною п’ятдесят шостою статті 15 Закону № 481 у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб’єкт господарювання зобов’язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (частина п’ятдесят сьома статті 15 Закону № 481).

Отже, у разі зміни відомостей, зазначених у ліцензії на право зберігання пального, Товариству, необхідно надати до органу ліцензування заяву щодо переоформлення ліцензії із зазначенням місткості резервуарів та ємностей, які будуть використовуватися для зберігання пального для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Крім цього, однією із підстав анулювання ліцензії органом, який її видав, є встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії, тапорушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (частина п’ятдесят четверта статті 15 Закону № 481).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.