Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.03.2024 р. № 1687/ІПК/99-00-19-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації платника - юридичної особи (далі - Платник) щодо сплати податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) іншим суб’єктом господарювання-контрагентом Платника та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє.

        У своєму зверненні Платник повідомив, що позбавлений можливості сплачувати податки, збори та інші обов’язкові платежі внаслідок блокування банківських рахунків АТ «Райффайзен Банк» та АК АТ «ПриватБанк» у зв’язку

наявністю у складі засновників/кінцевих бенефіціарних власників Платника  громадянина країни агресора.

У зв’язку з вищевикладеним, Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи може третя особа  (контрагент, що має заборгованість перед Платником), сплатити за Платника податкове зобов’язання та податковий борг з наступних податків та зборів: єдиний внесок, військовий збір, ПДФО, податок на нерухоме майно, земельний податок, ПДВ, штрафні санкції?

2. Якщо так, то як правильно це зробити?

Щодо питань 1, 2.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Кодексом (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт 15.1 статті 15 Кодексу).

 Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом (пункт 36.1 статті 36 Кодексу).

 

 

 

Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2 статті 36 Кодексу).

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 Кодексу).

Пунктом 57.1 статті 57 Кодексу визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (пункт 87.1. статті 87 Кодексу).

Відповідно до пункту 87.7 статті 87 Кодексу забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (пункт 38.2 статті 38 Кодексу).

Платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника (пункт 19.1 статті 19 Кодексу). Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності (пункт 19.2 статті 19 Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 1000 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

Тобто, договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором.

Разом з цим, відповідно до частини першої статті 237 ЦКУ представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

 

 

Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів (частини друга статті 237 ЦКУ).

Враховуючи викладене, у разі здійснення сплати податків за Платника третьою особою (контрагентом Платника) така сплата буде здійснена не від імені та за рахунок Платника, а з банківського рахунку третьої особи, тобто
від власного імені та за рахунок цієї особи.

У такому випадку підстави для відображення сум податків, сплачених з рахунку та від імені третьої особи, як надходжень від Платника будуть відсутні.

Що стосується сплати єдиного внеску третьою особою, то відповідно до частини дев’ятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).