Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.03.2024 р. № 1698/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення  ТОВ «»(далі – ТОВ, лізингодавець) щодо оподаткування податком на прибуток операцій, пов’язаних зпрощенням дебіторської заборгованості та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, лізингова компанія (лізингодавець) у червні та липні 2021 року передала предмети фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу. За умовами договору, предмет лізингу має бути викуплений лізингоотримувачем у кінці терміну дії договору, після чого право власності на обладнання переходить до лізингоотримувача. У червніта липні 2021 року були виписані видаткові накладні – нарахований прибуток та списана собівартість техніки; виписані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні – нараховані зобов’язання з ПДВ.

З березня 2022 року лізингоотримувач припинив сплачувати лізингові платежі та заявив про відмову сплатити заборгованість та повернути техніку. З’ясувати місцезнаходження об’єкту лізингу неможливо.

У лізингодавця станом на 29.06.2023 виникла дебіторська заборгованість на суму вартості техніки та на суму нарахованої комісії.

Як зазначає лізингодавець, лізингоотримувач згоден сплатити частину вартості техніки за умови передачі йому права власності і здійснити прощення боргу на суму вартості нарахованої комісії.

При цьому, сторони домовились прощену дебіторську заборгованість вважати безповоротною фінансовою допомогою.

Лізингоотримувач є платником податку на прибуток на загальних підставах та не є пов’язаним підприємством.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступнихпитань:

1. Як здійснюється оподаткування, коли лізингова компанія, яка застосовує коригування фінансового результату до оподаткування на податкові різниці, надає безповоротну фінансову допомогу іншому підприємству у вигляді прощення частини дебіторської заборгованості такого підприємства (боржника) на підставі ст. 717 Цивільного кодексу України та п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

2.Чи виникають у цій ситуації податкові різниці, які можуть вплинути на базу оподаткування податком на прибуток (на підставі яких норм законодавства)?

3. Чи має підприємство збільшувати фінансовий результат до оподаткування на різниці за витратами у вигляді безповоротної фінансової допомоги(на підставі яких норм законодавства)?

Щодо питання1

Відповідно до частини першої ст. 605 Цивільного кодексу України  зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Для цілей оподаткування, як встановлено п. 44.1 ст. 44 Кодексу, платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безповоротною фінансовою допомогою з ціллю оподаткування визнається, зокрема,

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Отже, якщо лізингодавцем прийнято рішення про прощення частини дебіторської заборгованості, то така заборгованість набуває статусу безповоротної фінансової допомоги.

Водночас повідомляємо, що відповіді на викладені у запиті питання 2, 3, надано в індивідуальній податковій консультації, зареєстрованій в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій 26.01.2024 №461/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).