Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.04.2024 р. № 1716/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України відповідно до рішенняокружного адміністративного суду у справі (далі – рішення) про визнання протиправною та скасуванняіндивідуальної податкової консультації (далі – ІПК), залишеного без змін постановою апеляційного адміністративного суду, з урахуванням ухвали окружного адміністративного суду, якою виправлено описки, допущені у резолютивній частині рішення,керуючись пунктом 53.2 статті 53 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у рішенніТовариство звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України щодо визнання недійсноюІПК, яка була надана на звернення Товариства.РішеннямІПК визнано протиправною та скасовано.

Наслідки застосування податкових консультацій визначено статтею 53 ПКУ.

Пунктом 53.2 статті 53 ПКУ передбачено, що платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Враховуючи зазначене, ДПС на звернення № 29/07-20 надає нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

У зверненні № 29/07-20 було повідомлено, що Товариство отримує від виконавця послуги з нестандартного приєднання до зовнішніх електричних мереж на підставі відповідного договору (далі – договір-1). З метою оплати таких послуг Товариством укладено договір позики з третьою особою та внесено відповідні зміни до договору-1, згідно з якими оплата послуг, що надаються виконавцем Товариству, здійснюється третьою особою.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку формування податкового кредиту у ситуації, описаній у зверненні. 

Відповідно до тексту рішення від 18.06.2021,судовий орган дійшов, зокрема, висновку, що «…операція з придбання послуг приєднання до зовнішніх електричних мереж сонячної електричної станції обумовлена господарською, тобто такою, що спрямована на отримання доходу, діяльністю і у позивача не виникає передбаченого пунктом 198.5 статті 198 ПКУ обов’язку щодо визначення зобов’язань з податку на додану вартість.

Таким чином суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем, та викладені в ІПК № 4157 обставини не відповідають вимогам чинного законодавства...».

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань,  на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ. 

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису (пункт 187.1 статті 187 ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУбаза оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ термінита надати покупцю за його вимогою.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, зокрема, покупця (отримувача) товарів/послуг (підпункт «д» пункту 201.1 статті 201 ПКУ).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Порядок формування податкового кредиту встановлено статтею 198 ПКУ.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Статтею 200 ПКУ визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, тобто сумою нарахованого (сплаченого) ПДВ у складі вартості придбаних товарів/послуг.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200¹ ПКУ та регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569).

Починаючи із дати запровадження Системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) на постійній основі, а саме  з 01.07.2015, реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ ПКУ та пунктом 9 Порядку № 569 (далі – реєстраційна сума).

Виходячи з положень пункту 200¹.3 статті 200¹ ПКУ та пункту  9 Порядку № 569 реєстраційна сума, у тому числі її складова –сума ПДВ за отриманими податковими накладними (∑_{НаклОтр}), обраховується на підставі документів, зокрема, податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, складених починаючи з 01.07.2015.

Таким чином при реєстрації постачальником в ЄРПН податкової накладної у покупця (отримувача) товарів/послуг формується значення показника ∑_{НаклОтр} та, відповідно, збільшується реєстраційна сума.

Водночас коригування платником податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки на розмір реєстраційної суми не впливає.

Пунктом 198.5 статті 198 ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189  ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).

Таким чином, з урахуванням норм статей 187, 188, 198, 200 та 201 ПКУ,податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН постачальником (особою, яка здійснює постачання товарів/послуг) на покупця (особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг), на дату настання першої події за операцією, на суму ПДВ, розраховану виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, до складу якої включаються будь-які суми коштів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до норм пунктів198.1, 198.3 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 ПКУподаткова накладна, складена постачальником на покупця за операцією з постачання йому товарів/послуг, є підставою для включення таким покупцем сум ПДВ, зазначених у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту (за умовиодночасного дотримання інших правил, визначених ПКУ для формування податкового кредиту). Формування податкового кредиту на підставі такої податкової накладної здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, ким здійснена оплата постачальнику за такі товари/послуги (безпосередньо покупцем чи третьою особою).

В той же час, оскільки у ситуації, описаній у зверненні, покупцем на підставі складеної на нього податкової накладної до податкового кредиту включено суму ПДВ, яка фактично постачальнику таким покупцем не сплачувалася (а була сплачена постачальнику третьою особою), при цьому,з урахуванням норм статті 200 ПКУ,на таку не сплачену суму ПДВ покупець зменшив свої податкові зобов’язання з ПДВ відповідного звітного періоду, то у даному випадку в межах функціонування СЕА ПДВ податковий кредит підлягає зменшенню на відповідну суму не шляхом складання бухгалтерської довідки, а шляхомнарахування податкових зобов’язань з ПДВ(за умови, що перша подія за операцією з постачання товарів/послуг настала після1 липня 2015 року).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).