Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.03.2024 р. № 1694/ІПК/99-00-07-05-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань переуступки права вимоги до третьої особи у сфері зовнішньоекономічної діяльностіта, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту Товариство отримало від нерезидента попередню оплату. Проте у зв’язку з запровадженням воєнного стану Товариство не має змоги виконати свої зобов’язання за контрактом і поставити на адресу нерезидента товар.

Водночасінший резидент України (Товариство № 2) має заборгованість перед Товариством, а також заборгованість іноземного покупця за відвантажений товар.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати консультацію з наступних питань:

Питання 1.

Чи можливе здійснення процедури переуступки права вимоги до третьої  сторони у сфері зовнішньоекономічної діяльності відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України та заміни кредитора у зобов’язанні, якщо цією третьою стороною є Товариство, що стає новим кредитором за договором з експорту товарів Товариства № 2 до нерезидента в рахунок отриманої від нерезидента попередньої оплати?

Питання 2.

Чи вбачається в даному випадку порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, оскільки валютна виручка від експорту продукції вже надійшла на рахунок Товариства, а до Товариства № 2 надійде не в повному обсязі, чи буде за даною операцією застосовуватися пеня за порушення граничних строків розрахунків встановлених Національним банком України?

Слід зазначити, що до свого звернення Товариство не надавало копій контрактів, інвойсів, та інших документів стосовно взаємовідносин з іноземною компанієюта Товариством № 2 у зв’язку з чим надається відповідь, виходячи із загальних вимог чинного законодавства.

Щодо питань 1 і 2.

Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Статтею 13 Закону № 2473 Національний банк України (далі – НБУ) уповноважено встановлювати заходи захисту у вигляді граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, винятки та особливості їхнього запровадження для окремих операцій.

Статтею 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-ХІV «Про Національний банк України» (далі – Закон № 679) визначено, що НБУ встановлює для банків правила проведення банківських операцій, здійснює банківське регулювання та нагляд, валютне регулювання, визначає порядок виконання операцій в іноземній валюті.

НБУ діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До його компетенції у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій (стаття 44 Закону № 679).

Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2473 строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 2 січня 2019 року № 5, і становлять 365 календарних днів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України», з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи, Правлінням НБУ прийнята Постанова від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», якою також визначено граничні строки під час дії воєнного стану, а саме з 05 квітня 2022 року – 180 календарних днів.

Крім того, пунктом 1²постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року.

Перелік випадків, у яких банк завершує валютний нагляд, має право завершувати валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів визначено в Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 2 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7).

Відповідно до підпункту 2 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції № 7 визначено, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16² розділу IV цієї Інструкції.

Також підпунктом 5 пункту 10 ІІІ Інструкції № 7 визначено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов'язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні;

строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання.

Водночас пунктом 14⁴постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18) встановлено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Також відповідно до пункту 14⁶ Постанови № 18 банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

При цьому пункт 21 Постанови № 18 визначає, що протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечать цій постанові.

Частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473 визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Нарахування пені, визначеної частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473, здійснюється за результатами проведених контрольно-перевірочних заходів.

Водночас зазначаємо, що висновки щодо наявності чи відсутності факту порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів та підстав для нарахування пені можливо буде зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта господарської діяльності.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).