Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.04.2024 р. № 1720/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків – фізична особа – підприємець повідомив, що перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи, має КВЕД 56.10 «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування». Частину своєї діяльності здійснює за участі служб доставки, які виступають в якості незалежних комерційних агентів між покупцем та продавцем, збираючи платежі від покупців через свої інтернет – платформи.

Проте деякі з агентів запропонували змінити порядок розрахунків, передбачивши у договорах умову, відповідно до якої агент буде утримувати попередньо узгоджену винагороду (комісію) за використання платформи перед тим, як переказати залишок коштів фізичній особі – підприємцю.

У зв’язку з чим платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Якщо фізична особа – підприємець отримує від агента суму коштів за реалізовані за його посередництва товари за вирахуванням самостійно утриманих агентом сум його винагороди за відповідним договором доручення/агентським договором, іншим договором, що має подібну правову природу, із суми коштів, отриманих ним від третіх осіб під час виконання такого договору та належних до перерахування контрагентові, то чи буде таке утримання винагороди за договором вважатися порушенням вимог норм
п. 291.6 ст. 291 Кодексу, а саме негрошовою формою розрахунків чи бартером?

2. Якщо фізична особа – підприємець отримує від агента суму коштів за реалізовані за його посередництва товари за вирахуванням самостійно утриманих агентом сум його винагороди за відповідним договором доручення/агентським договором, іншим договором, що має подібну правову природу, то чи правильним є висновок про те, що датою отримання доходу фізичної особи – підприємця  в цьому разі буде дата фактичного зарахування на його рахунок коштів отриманих від агента?

3. Чи буде вважатися для фізичної особи – підприємця грошовою формою розрахунків на всю суму реалізованих товарів за посередництва агента за договором  доручення/агентським договором, іншим договором що має подібну правову природу, якщо такий агент перераховує кошти, прийняті ним від третіх осіб на користь фізичної особи – підприємця за мінусом належної йому винагороди агента?

4. Чи порушує факт отримання фізичною особою – підприємцем  від агента суму коштів за реалізовані за його посередництва товари, за вирахуванням самостійно утриманих агентом сум його винагороди за відповідним договором  доручення/агентським договором, іншим договором, що має подібну правову природу, умови перебування на спрощеній системі оподаткування?

5. Чи втрачає фізична особа – підприємець право перебувати на спрощеній системі оподаткування у разі отримання ним від агента суму коштів за реалізовані за його посередництва товари, за вирахуванням самостійно утриманих агентом сум його винагороди за відповідним договором доручення/агентським договором, іншим договором, що має подібну правову природу?

Щодо першого – п’ятого питань

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 Кодексу).

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Водночас нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3
ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

При цьому у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента)
(п. 292.4ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Відповідно до п. 291.6 ст. 291 Кодексу платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання регламентуються главою 31 (ст.ст. 295 – 305) Господарського кодексу України (далі – ГКУ).

Згідно зі ст. 295 ГКУ комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.

Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

Згідно зі ст. 301 ГКУ відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

Зважаючи на викладене, за агентським договором клієнт за надані послуги розраховується безпосередньо з суб’єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, а комерційний агент отримує винагороду за надання посередницьких послуг виключно від вказаного суб’єкта господарювання. Тобто  датою надходження коштів на рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дата їх зарахування від клієнта.

При цьому самостійне утримання агентом належної йому винагороди з отриманих від покупців коштів не підпадає під поняття негрошової форми розрахунків або бартерної (товарообмінної операції).

Крім того, зауважуємо, що п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу визначено випадки, при настанні яких платник єдиного податку зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, та строки такого переходу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

.