Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула запит фізичної особи - підприємця щодо отримання індивідуальної податкової консультації, яке надіслане ГУ ДФС у Кіровоградській області, та надає у межах компетенції індивідуальну податкову консультацію з порушених у ньому питань.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України (далі -Кодекс) податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва листом від 13.06.2001 № 2-532/3628 при роз’ясненні поняття «календарний рік» повідомив: Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 року № 507 «Про затвердження Указу Президента України від З липня 1998 року № 727» «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99) в статті 1 під словом «рік» розуміється «календарний рік».
Календарний рік - з 1 січня по 31 грудня.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), який є спеціальним законом. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Так, ст. З Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у
фіскальний режим роботи РРО з роздрукуваннямвідповідних
розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Водночас, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) між суб'єктами господарювання виключно через банківські установи, РРО не застосовується.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Кодексу РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн. гривень. Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Враховуючи викладене, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку другої групи у разі перевищення обсягу доходу 1 млн. грн. зобов'язані при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.
У разі встановлення протягом календарного року, під час перевірки, факту непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи (у випадках обов’язку застосування РРО) згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів ДФС застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
вчинене вперше - 1 гривня;
за кожне наступне вчинене порушення - 100 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |