Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.04.2024 р. № 1724/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє наступне.

У своєму зверненні платник податків зазначив, що є фізичною особою – резидентом України, опосередковано володіє часткою в іноземній юридичній особі (…) (далі – Компанія 1) в розмірі (…). Опосередковане володіння Компанією 1 здійснене через опосередковане володіння часткою в розмірі (…)в іноземній юридичній особі (…) (далі – Компанія 2), яка в свою чергу володіє часткою в розмірі (…)в Компанії 1. При цьому опосередковане володіння мною часткою
в розмірі (…)Компанією 2 здійснене через інститут номінального утримувача (номінального власника).

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи маю, я, (…), визнавати Компанію 1 – контрольованою іноземною компанією у звітних роках 2022, 2023?

2. Та відповідно, чи є я, (…), контролюючою особою по відношенню до Компанії 1, у звітних роках 2022 та 2023 і відповідно чи є у мене зобов’язання подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії по Компанії 1?

3. У випадку, якщо Компанія 1 визнається для мене контрольованою іноземною компанією у звітних роках 2022, 2023 і у мене є зобов’язання подавати Звітпро контрольовані іноземні компанії, то чи зобов’язаний я заповнювати
графу 20 Звітупро контрольовані іноземні компанії, незалежно від того чи мала місце виплата доходу в звітних періодах чи ні?

Щодо питань першого-третього

Відповідно до підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу
з урахуванням положень статті 39² розділу I Кодексу контролюючою особою
є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидентУкраїни (далі – контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж
50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентівУкраїни володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа – резидентУкраїни або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резидента України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з підпунктом 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.

Відповідно до пункту 54 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду, зокрема, підпункт «б» підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² Кодексу для 2022 –  2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:

«б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або.»

Підпунктом 39².1.6 пункту 39².1 статті 39²розділу I Кодексу визначено,
що особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно
від юридичного оформлення такого впливу.

Для цілей статті 39² розділу I Кодексу фактичний контроль встановлюється
на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Положення абзацу дев’ятого підпункту 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові обов’язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, та/або до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів (зокрема, але не виключно, адвокати, аудитори, трастові керуючі, протектори, гарантори, енфорсери, менеджери фондів, страховщики). У разі якщо зазначені в абзаці дев’ятому підпункту 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу особи діють на користь та в інтересах фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов’язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою.

Враховуючи викладене, якщо юридична особа – резидент України, яка окремо або разом із іншими резидентами України - пов’язанимиособами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою, така особа вважається контролюючою особою.

Підпунктом 39².1.4 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу, що для цілей визначення володіння фізичною або юридичною особою відповідною часткою в іноземній юридичній особі усі права, що належать такій фізичній або юридичній особі, вважаються сумою часток, які:

належать такій фізичній або юридичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб, у тому числі через утворення без статусу юридичної особи;

належать будь-яким пов'язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.

Пов’язані особи визначаються підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Звертаємо Вашу увагу на те, що у графі 20 Звіту про контрольовані іноземні компанії зазначаються дані номінального утримувача (номінального власника) у розумінні пункту 103.3 статті 103 глави 10 розділу II Кодексу, а саме бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання таких доходів та
є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом).

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не є юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або виконує лише посередницькі функції щодо такого доходу, про що, зокрема, можуть свідчити такі ознаки:

зазначена особа не має достатньо повноважень або у випадку, підтвердженому фактами та обставинами, не має права користуватися та розпоряджатися таким доходом, та/або зазначена особа передає отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи незалежно від способу оформлення такої передачі та зазначена особа не виконує суттєвих функцій, не використовує значні активи та не несе суттєві ризики в операції з такої передачі, та/або зазначена особа не має відповідних ресурсів (кваліфікованого персоналу, основних засобів у володінні або користуванні, достатнього власного капіталу тощо), необхідних для фактичного виконання функцій, використання активів та управління ризиками, пов'язаних з отриманням відповідного виду доходу, які лише формально покладаються (використовуються, приймаються) на зазначену особу у зв'язку із здійсненням операції з такої передачі.

Таким чином, контролюючій особі у 2024 році необхідно подати до контролюючого органу Звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022-2023 звітні роки разом з копіями фінансової звітності таких контрольованих іноземних компаній за відповідні звітні роки одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік.

З огляду на назначене, обов’язок подання до контролюючого органу Звіту про контрольовані іноземні компанії виникає у фізичної особи, яка є резидентом України та відповідає критеріям визначення її контролюючою особою відповідно до положень статті 39² Кодексу.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_____________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.