Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.03.2024 р. № 1647/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення АТ … щодо окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що з метою оптимізації процесу планування, контролю рівня витрат на відрядження працівників на підприємстві введено в дію Положення про службові відрядження. Зазначеним положенням встановлені ліміти витрат на проживання в готелі та добові в межах України та за кордоном, розмір яких відповідає розмірам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суму витрат і склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших витрат, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів». Але мають місце випадки коли понесені працівниками у відрядженні витрати на найм житла перевищують встановлені підприємством граничні суми витрат, які відшкодовуються з дозволу керівника підприємства на підставі підтвердних документів.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума понесених витрат, що перевищує встановлені підприємством граничні суми на найм житлового приміщення, які підтверджені первинними документами?

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа – резидент.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу
(п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

При цьому згідно із п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, які згідно з розділом IV цього Кодексу та підрозділом 1 цього розділу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1
розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

Зазначені в абзаці другому п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу витрати не є об’єктомоподаткуванняцимподаткомлише за наявностіпідтверднихдокументів, щозасвідчуютьвартість таких витрат.

При цьому до підтверднихдокументів належать:

транспортні квитки аботранспортнірахунки та багажніквитанції (у тому числіелектронні квитки);

документи, отриманівідосіб, якінадаютьпослуги з розміщення та проживанняфізичної особи, страховіполіси;

документи (виписки та/абовідомості з рахунку), щомістятьвизначену законом інформацію про виконаніплатіжніоперації за рахунком, до якогоемітованіплатіжніінструменти;

документи, щопідтверджуютьвиконанняоперації з використаннямплатіжнихінструментів;

іншідокументи, щозасвідчуютьвартістьвитрат.

Разом з тим до оподатковуваного доходу не включаютьсятакожвитрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансуванняіншихвласних потреб фізичної особи (добовівитрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш
як 0,1 розмірумінімальноїзаробітної плати, встановленої законом на 01 січняподаткового (звітного) року, в розрахунку за коженкалендарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за коженкалендарний день такого відрядження за офіційнимобмінним курсом гривні до євро, установленимНаціональним банком України, в розрахунку за кожентакий день.

Сума добовихвизначається в разівідрядження, зокрема, у межах України та країн, в’їздгромадян України на територіюяких не потребуєнаявностівізи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження та відповіднимипервинними документами.

При цьому будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Враховуючи викладене, не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем, сума відшкодованих у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема на проживання, за умови наявності та належним чином оформлених документів про оплату вартості проживання у готелях (мотелях), що засвідчують вартість цих витрат та виконання інших вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.