X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.03.2024 р. № 1680/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Селянського (фермерського) господарства (далі – С(Ф)Г) про надання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань оподаткування платника єдиного податку четвертої групи та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні С(Ф)Г повідомило, що у своїй діяльності користується земельними ділянками громадян – членів фермерського господарства (далі - ФГ).

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) Чи повинне С(Ф)Г звітуватися за земельні ділянки, які перебувають у власності членів фермерського господарства, але в фактичному користуванні С(Ф)Г?

2) Чи повинне С(Ф)Г, яке є платником єдиного податку четвертої групи сплачувати податок за земельні ділянки, які перебувають у власності членів фермерського господарства, але в фактичному користуванні С(Ф)Г?

 

Щодо першого - другого питань

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств визначає Закон України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV (далі - Закон № 973-IV).

 

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 973-IV визначено, що ФГ є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення ФГ, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

ФГ підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. ФГ діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства).

Згідно статті 8 Закону № 973-IV ФГ підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити ФГ, права власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В залежності від оформлення правовідносин між учасниками та засновниками ФГ, у відповідності до вимог цивільного та господарського законодавства, залежить і порядок оподаткування земельних ділянок, які використовуються ФГ.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952 - ІV.

Платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (статті 269, 270 Кодексу).

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 Кодексу).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою  (пункт 287.1 статті 287 Кодексу).

Відповідно до пункту 2921.1 статті 2921 Кодексу об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Враховуючи вищезазначене, С(Ф)Г у разі наявності земельних ділянок на правах власності та/або користування з моменту державної реєстрації цих прав на ФГ та за умови дотримання пункту 298.8 статті 298, пункту 291.5 статті 291 Кодексу, підпункту 10.1 пункту 10 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу має сплачувати єдиний податок за вказану земельну ділянку та відображати зазначену ділянку у своїй податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Додатково повідомляємо, що відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).