Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.04.2024 р. № 1749/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення
щодовідображення в обліку нарахованих відсотків за кредитним договором в рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9»  та сум їх часткової компенсації в рамках фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва, а також щодо первинних документів, підтверджуючих господарські операції в рамках зазначеної державної програми та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),у межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство у межах співпраці з Фондом розвитку підприємництва отримало від банку кредит в рамках програми надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%», згідно якої суб’єкту господарювання надається часткова компенсація відсоткових ставок за отриманим кредитом.

При цьому у Товариства виникли питання щодо обліку господарських операцій за вказаним кредитним договором, в тому числі:

на яку дату необхідно визнавати та відображати в обліку дохід у сумі компенсації відсотків за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9»? Чи є отримане цільове фінансування доходом того періоду, у якому позичальником було понесено витрати, пов’язані з виконанням умов фінансування;

які саме документи первинного обліку, зокрема виписки чи довідки банку, тощо, мають бути наявні у позичальника на момент відображення в обліку доходу у сумі компенсації відсотків за  державною програмою «Доступні кредити 5-7-9»?

Щодо питання 1.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 21.1.1 п.  21.1 ст. 21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов’язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

За умовами п.п. 14.1.172¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.  

Відповідно до п. 52.1 ст. 52 Кодексу платник податків має право звернутися до контролюючих органів за наданням індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Крім того п.п.19 ¹.1.28 п. 19 ¹.1 ст.19 ¹Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Надання роз’яснень з питань правомірності застосування положень стандартів бухгалтерського обліку щодо обліку нарахованих процентів за кредитним договором та їх часткової компенсації в рамках програми фінансової державної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва не належить до компетенції органів Державної податкової служби України.

При цьому повідомляємо, щоДержавна підтримка за програмою «Доступні кредити 5-7-9» надається у вигляді часткової компенсації відсоткових ставок за отриманими суб’єктами господарювання кредитами (п. 5 Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 28 (далі - Порядок)).

Відповідно до п. 3 Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва здійснюється Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд).

Державна підтримка надається з метою здешевлення вартості кредитів, що пов'язані із провадженням суб'єктами підприємництва господарської діяльності (п. 7 Порядку).

При цьому розмір компенсаційної процентної ставки за наданим суб’єкту підприємництва кредитом, який підлягає сплаті ним за рахунок власних коштів, регулюється п. 14 Порядку.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134. ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Оскільки положеннями Кодексу не передбачено особливостей оподаткування операційза кредитним договором в рамках програми фінансової державної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва, у тому числі за операціями з компенсації нарахованих відсотків за таким договором,  тому зазначені операції відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та, відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Щодо питання 2.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Питання щодо наявності документів первинного обліку при відображенні в обліку операцій з компенсації нарахованих відсотків за кредитним договором в рамках програми фінансової державної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництвастосується порядку застосування первинних документів, та регулюється Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996). Також слід зазначити, що відповідно до частини другої ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи – документи, які містять відомості про господарську операцію (статті 1 та 9 Закону № 996). Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Також слід зазначити, що порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів підприємствами визначено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, із змінами (далі – Положення № 88).

Так, згідно з п. 2.1 глави 2 Положення № 88 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996). 

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності(частина друга ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, питання щодо відображення у бухгалтерському обліку операцій з компенсації нарахованих відсотків за кредитним договором в рамках програми фінансової державної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва, а такожщодо наявності документів первинного обліку при відображенні таких господарських операцій у бухгалтерському обліку, належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).