Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.04.2024 р. № 1731/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Комунального некомерційного підприємства «_________» (далі – Комунальне некомерційне підприємство) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.    

Згідно із зверненням Комунального некомерційного підприємства, що є закладом охорони здоров’я та внесене до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), розглядається питання проведення заохочувальних виплат окремим працівникам з метою забезпечення кадрового потенціалу такого підприємства.

Зазначається, що з метою залучення молодих лікарів та їх мотивації щодо укладення трудових договорів із Комунальним некомерційним підприємством є необхідним вжиття деяких заходів заохочення для вказаної категорії працівників, серед яких планується надання одноразової грошової допомоги в розмірі орієнтовно ____ гривень молодому лікарю, який відповідає встановленим критеріям.

У зв’язку із викладеним вище у зверненні Комунального некомерційного підприємства поставлено таке запитання для отримання індивідуальної податкової консультації:

чи правомірним є здійснення стимулюючого заходу заохочення молодих лікарів у вигляді виплати «підйомних» у наведеному розмірі та за рахунок якого фонду (фонд заробітної плати чи інше джерело фінансування) здійснювати таку виплату, а також чи не призводить здійснення такої виплати до втрати Комунальним некомерційним підприємством статусу неприбуткової організації?

 

Перш за все зауважимо, що відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг із питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, тому питання порядку організації та ведення господарської діяльності, у тому числі її фінансового забезпечення, суб’єктами господарювання, а також надання правової оцінки з таких питань  не належать до компетенції ДПС.

Зазначені питання регулюються нормами Господарського кодексу України та іншими спеціальними нормативно-правовими актами.

Водночас повідомляємо, що правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров’я в Україні визначають Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-XII зі змінами (далі – Основи законодавства про охорону здоров’я).

Основи організації охорони здоров’я встановлено розділом ІІІ Основ законодавства про охорону здоров’я.

Статтею 16 Основ законодавства про охорону здоров’я передбачено, зокрема, що заклад охорони здоров’я провадить свою діяльність на підставі статуту (положення), що затверджується власником закладу (уповноваженим ним органом).

Відповідно до ст. 18 Основ законодавства про охорону здоров’я фінансове забезпечення охорони здоров’я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.

Рівень фінансового забезпечення охорони здоров’я розраховується на підставі науково обґрунтованих нормативів.

Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров’я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров’я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері.

Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров’я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.

Крім того повідомляємо, що питання кадрового забезпечення закладів охорони здоров’я належать до компетенції Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ), оскільки МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, а також, зокрема, у сфері розвитку кадрового потенціалу системи охорони здоров’я, вищої медичної, фармацевтичної освіти та науки (п. 1 Положення про МОЗ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство охорони здоров’я України» від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90) зі змінами).

Щодо оподаткування неприбуткових організацій.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4            ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Слід зазначити, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Водночас, п. 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.

Отже, до обов’язкових вимог щодо перебування комунального некомерційного підприємства, що є  закладом охорони здоров’я, у статусі неприбуткової організації відноситься, зокрема, використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами в межах профільного законодавства, та заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед своїх засновників (учасників), працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків,               не передбачених установчими документами такої організації, на цілі та на користь отримувачів, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу. 

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених             п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Зауважимо, що надання більш конкретної відповіді із запитання звернення є можливим після отримання додаткової інформації щодо порядку та джерел фінансування відповідних виплат працівникам Комунального некомерційного підприємства, про які йдеться у зверненні.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).