Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.04.2024 р. № 1762/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення фізичної особи підприємця (далі – ФОП) щодосписання матеріальних активів таформування витрат у бухгалтерському обліку на суму нестачі (майна, грошових коштів та товарних залишків), встановленої за результатами проведеної інвентаризації,якіперебували на тимчасово окупованій території України,та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у ТОВ в м. «», яке на даний час є окупованою територією, в аптеці залишились лікарські засоби, гроші, касові апарати, комп’ютерна техніка, та інше.Приміщення аптеки орендоване на підставі договору оренди, який на даний час закінчився.

Доступ до активів та орендованого приміщення на даний час відсутній. Зв'язок із працівником аптеки також відсутній. Можливості провести фактичну інвентаризацію на місці немає. У ТОВ облік лікарських засобів ведеться в розрізі аптек, партій та термінів реалізації, тобто можна провести інвентаризацію лікарських засобів на підставі наявної у ТОВ інформації (на підставі обліку).

Водночас ТОВ не може проконтролювати умови зберігання лікарських засобів на окупованій території, і навіть якщо лікарські засоби не знищені, не викрадені та залишились в аптеці, то реалізувати в подальшому їх не буде можливості, інакше ТОВ порушить вимоги чинного законодавства України.

Щодо інших активів (гроші, касові апарати, комп’ютерна техніка, та інші): зазначені активи перебували у приміщенні, орендованому на підставі договору оренди, термін дії якого вже закінчився. Відповідно до умов договору оренди, орендодавець не несе відповідальності за збереження майна орендаря. Зв’язок з орендарем на даний час відсутній. За оренду приміщення ТОВ орендну плату не сплачує. У ТОВ відсутнє приміщення на окупованій території, де могло б зберігатись майно ТОВ.

ФОП просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1.чи має право ТОВ в поточному періоді списати лікарські засоби, які залишились в аптеці (орендоване приміщення) на окупованій території без фактичного доступу до приміщення аптеки, та віднести вартість списаних лікарських засобів до витрат в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ?

2.чи має право ТОВ в поточному періоді списатигрошові кошти, касові апарати, комп’ютерну техніку, та інші активи, які залишились на окупованій територіїбез фактичного доступу до приміщення аптеки, та віднести вартість списаних активів до витрат в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ?

3.якими документами ТОВ повинно підтвердити, що зазначені активи залишились на окупованій території?

4.якщо лікарські засоби та інші активи можна списати з балансу в поточному періоді без отримання доступу до активів, якими документами повинно бути оформлене зазначене списання?

5.за яких умов та в якому періоді ТОВ може скористатись правом не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ, надане  п. 32¹підрозділу 2 розділу XXКодексу?

6.якщо активи будуть списані після закінчення дії воєнного, надзвичайного стану, чи зможе ТОВ скористатись правом не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ, надане п. 32¹  підрозділу 2 розділу XX Кодексу?

Щодо питань 1- 4

Згідно з п. 44.1 ст. 44   Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996-XIV) (зі змінами та доповненнями).

Таким чином, питання бухгалтерського обліку активів, лікарських засобів, які знаходяться на тимчасово окупованій території держави та над якими втрачено контроль через наслідки російської військової агресії проти України, а також щодо відповідних підтверджуючих документівв частині методології такого обліку належать до компетенції Міністерства фінансів України.

З питань, пов’язаних з порядком бухгалтерського обліку майна, що фактично перебуває на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, списання знищеного або зіпсованого майна у зв’язку із російською збройною агресією проти України Міністерством фінансів України на запит ДПС надано роз’яснення листом від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254.

Як зазначено у роз’ясненні, для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка (частина перша ст. 10 Закону № 996-XIV).

Згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами, (далі – Порядок № 419) та Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, зі змінами (далі – Положення № 879) проведення інвентаризації обов’язкове у разі, зокрема, встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

Відповідно до абзацу десятого п. 12 Порядку № 419 та п. 8 розділу І Положення № 879 підприємства, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал підприємств.

У річній фінансовій звітності, як встановлено п. 12 Порядку № 419, інформація про активи, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та зобов’язання і власний капітал, які не можуть бути документально підтверджені у зв’язку з відсутністю доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, відображається за даними бухгалтерського обліку.

Підприємства, зазначені в абзаці десятому п. 12 Порядку № 419, зобов’язані провести інвентаризацію станом на перше число місяця, що настає за місяцем, в якому з’явилася можливість доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації у бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Керівники підприємств, зазначених в абзаці десятому п. 12 Порядку № 419, у разі встановлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна на день встановлення таких фактів.

Райони проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану визначаються відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 5 розділу І Положення № 879 під час інвентаризації активів і зобов’язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Згідно з пп. 14 та 15 розділу ІІ Положення № 879 для фіксування наявності, стану та оцінки активів підприємства та тих активів, які належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом застосовуються інвентаризаційні описи, які оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (зі змінами), для первинних документів з урахуванням обов’язкових реквізитів та вимог, передбачених Положенням № 879.

Як встановлено п. 4 розділу IV Положення № 879 виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов’язань і даними бухгалтерського обліку регулюються підприємствами в такому порядку, зокрема:

нестача запасів у межах установлених норм природного убутку, виявлена під час інвентаризації, списується за розпорядженням керівника підприємства на витрати;

нестача цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, у разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.

Розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається відповідно до законодавства (п. 6 розділу IV Положення № 879).

Слід зазначити, що Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951).

Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473. Цей Порядок застосовується для фіксації пошкоджень, зумовлених збройною агресією російської федерації, будівель та споруд приватної та комунальної форми власності, а також може застосовуватися для фіксації пошкоджень будівель і споруд державної форми власності.

Отже, необоротні активи та запаси, які відображалися в бухгалтерському обліку до введення воєнного стану та які на дату складання фінансової звітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, продовжують обліковуватись у складі активів підприємства.

Одночасно підприємство має оцінити негативний вплив змін в економічному і правовому середовищі та визнати суми втрат від зменшення корисності необоротних активів до моменту настання умов доступу до таких активів, проведення інвентаризації та прийняття відповідно рішення щодо їх списання або відновлення корисності.

При цьому підприємства, які перебувають в районах проведення воєнних (бойових) дій та застосовують для ведення бухгалтерського обліку національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, виявлені в результаті інвентаризації нестачі, втрати або знищення необоротних активів та запасів на підставі належним чином оформлених документів відображають у складі витрат підприємства.

Інформація про відсутність доступу до активів та первинних документів підприємства зазначається у примітках до фінансової звітності.

Частиною другою ст. 14.¹Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671/97-ВР) визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Згідно з частиною першою ст. 14¹ Закону №  671/97-ВР Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

Зважаючи на зазначене, врахування у складі витрат платника податку втрат від псування або знищення його майна внаслідок настання форс-мажорних обставин повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів, за умови проведення обов'язкової інвентаризації відповідно до наявних підстав для такої інвентаризації та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Звертаємо також увагу, що п.п. 69.28 п. 69 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу врегульовано питання підтвердження операцій платника первинними документами на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Згідно з частиною третьою ст. 8 Закону № 996-XIVвідповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до Порядку № 419 та Положення № 879 факт втрати можливості доступу до активу (втрата контролю над активом) не є підставою для списання такого активу з балансу. Для списання активу на витрати підприємства слід дотримуватися вимог з проведення інвентаризації, що стане можливим після зникнення перешкод доступу до активів.

Щодо податкового обліку з податку на прибуток підприємств

Кодексом не передбачено різниць для коригування платником податку на прибуток підприємств фінансового результату до оподаткування за операціями зі списання майна, яке обликовується у складі запасів.

Такі операції відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Разом з тим, у разі списання викраденого, зіпсованого або знищеного майна, що належить до основних засобів платника податку на прибуток підприємств, необхідно враховувати таке.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Пунктом 138.2 ст. 138 Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

На підставі викладеного вище платник податку на прибуток у разі списання зіпсованого/знищеного або викраденого майна, що належить до основних засобів, здійснює коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до вимог пунктів 138.1 та 138.2 ст. 138 Кодексу.

Щодо питань 5,6

Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексурозташоване на митній території України.

Відповідно до п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексупостачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважається ліквідація платником ПДВ за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Пунктом 189.9 ст. 189 Кодексувизначено, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма п. 189.9 ст. 189 Кодексуне поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Пунктом 198.5 ст. 198 Кодексувизначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексомдля такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 Кодексу).

В Узагальнюючій податковій консультації щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 673, зазначено, що у випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства.

Такими документами можуть бути:

сертифікат ТПП України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону №  671/97-ВР;

акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об'єкта, потерпілий;

дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним ст. 349 Цивільного кодексу України;

витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів;

інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.

Пунктом 32¹підрозділу 2 розділу XX Кодексу, зокрема, визначено, що тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником ПДВ в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

До наведених у п. 32¹підрозділу 2 розділу XX Кодексуоперацій  норми п. 198.5 ст. 198 Кодексу не застосовуються.

Дію обставин непереборної сили засвідчує Торгово-промислова палата України, листом якої від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 (далі – Лист від 28.02.2022) підтверджено, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).

З метою фіксації знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно:

провести інвентаризацію;

звернутися до органів ДСНС, які мають скласти акт пошкодження майна із зазначенням причини;

звернутись до місцевих органів влади, які можуть додатково підтвердити факт знищення товарів;

здійснити всі можливі заходи з фіксації факту пошкодження майна (фото-/відеозйомка).

Отже, ТОВ має право не нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ (в тому числі відповідно до норм п. 198.5 ст. 198 Кодексу) у разі списання основних засобів у зв'язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, якщо факт їх знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.

Крім цього, якщо товари (зокрема, лікарські засоби) придбавалися ТОВ для цілей використання в оподатковуваних ПДВ операціях, але були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану, то згідно з нормами, визначеними п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу, такі товари не вважаються використаними ТОВ в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю, та, відповідно, обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання і реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 Кодексу у ТОВ не виникає.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).