Головне управління ДПС у Вінницькій області за результатами розгляду звернення Товариства щодо справляння земельного податку (далі – Податок), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Товариство, посилаючись на підпункт 4 пункту 297.1 статті 297 Кодексу, запитує чи виникає обов’язок нараховувати, сплачувати та подавати податкову звітність з Податку за земельну ділянку, придбану у власність, у разі переходу Товариства на спрощену систему оподаткування (платник єдиного податку за ставкою 3 відс.) та тимчасового припинення своєї господарської діяльності.
Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені Кодексом; скасування податкового обов’язку у передбачений законодавством спосіб (пункт 37.3 статті 37 Кодексу).
Платниками Податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на праві постійного користування (підпункт 269.1.1 пунктк 269.1 статті 269 Кодексу).
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, податку на майно в частині Податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) (підпункт 4 пункту 297.1 статті 297 Кодексу).
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення діяльності.
Тимчасове припинення діяльності означає припинення провадження заявлених при реєстрації видів діяльності, що свідчить про те, що земельна ділянка не використовується для господарської діяльності.
Оскільки звільнення, передбачене підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 Кодексу, поширюється на земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності, то у разі тимчасового припинення діяльності Податок справляється на загальних підставах.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |