Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення фізичної особи підприємця (далі Підприємець) на отримання індивідуальної податкової консультації через Електронний кабінет щодо необхідності застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій при продажу товарів в мережі Інтернет та в порядку статті 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні повідомив, що зареєстрований фізичною-особою підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку 2 групи) та здійснює діяльність у сфері торгівлі (роздрібна торгівля непродовольчих товарів через Інтернет-магазин). Оплати за товар приймає через платіжну систему WayForPay. Готівкових оплат не має.
Враховуючи вищевикладене, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання (в контексті звернення): чи повинен ФОП застосовувати ПРРО, якщо оплати на поточний рахунок зараховуються від платіжного сервісу WayForPay, а не від покупців?
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Звертаємо увагу, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено статтею 3 такого Закону.
Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначенні законодавством, у тому числі нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.
Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації, як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою платіжних терміналів (POS-терміналів) та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться СГ всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому обов’язок СГ застосовувати РРО/ПРРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.
Окремо слід зазначити, що Верховним Судом у постанові від 16.04.2021 по справі № 520/7835/19 уже досліджувалось питання здійснення розрахунків у сфері дистанційної торгівлі при здійсненні продажу товарів із використанням мережі Інтернет і прийманням оплати за товар за допомогою систем надавачів платіжних послуг, де, зокрема, зазначено, що платіжні сервіси та сервіси переказу коштів (у визначенні Закону України від 30 червня 2021 року № 1591 «Про платіжні послуги» – засоби дистанційної комунікації) призначені для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами – підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп’ютерів та/або інших мобільних пристроїв та з використанням банківських платіжних карток.
За своїм змістом вони є системами для надання послуг з еквайрингу у дистанційному режимі.
Колегія суддів вважає, що продаж товарів на умовах передоплати із застосуванням засобів дистанційної комунікації відбувається у три етапи:
1) операція з приймання платіжним сервісом коштів від покупця, про що формується відповідне електронне повідомлення про приймання коштів;
2) операція безготівкового переказу платіжним сервісом коштів, прийнятих від покупця, на банківський рахунок продавця;
3) передача товару покупцю.
З технічної точки зору між продавцем товарів і фінансовою установою, якій належить платіжний сервіс, відбувається саме операція з безготівкового переказу коштів, для проведення якої застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, разом з тим, суб’єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є продавець товарів, і отримувач такого товару (покупець), який здійснює грошовий розрахунок за цей товар у дистанційному режимі за допомогою платіжного сервісу.
На правильність цього висновку вказує і юридична модель здійснення платежу за електронним договором з оплатою через використання електронних платіжних сервісів, яка передбачає використання для розрахунку саме банківської платіжної картки в дистанційному режимі.
Положення Закону № 265 прямо визначають необхідність оформлення відповідного розрахункового документа у разі застосування банківської платіжної картки при здійсненні такої розрахункової операції, хоча її характер і є безготівковим.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що у разі придбання товару на умовах передоплати із застосуванням платіжних сервісів СГ повинен вкласти у поштове відправлення раніше роздрукований з використанням РРО/ПРРО розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів. У передбачених законодавством випадках, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.
Додатково звертаємо увагу, що відповідно до загальнодоступної інформації та договорів-приєднання, розміщених на вебсайтах небанківських надавачів платіжних послуг, прямо вказано, що такі надавачі платіжних послуг надають своїм клієнтам послуги з еквайрингу.
Враховуючи викладене та як відповідь на питання повідомляємо, що приймання Підприємцем оплати за товари із використанням еквайрингу (WayForPay – в контексті звернення) потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО та видачі або надсилання покупцеві розрахункового документу встановленої форми та змісту на загальних підставах.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |