Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку визначення податкових зобовʼязань з податку на додану вартість та складання податкових накладних при здійсненні операцій з постачання послуг з продажу квитків на культурно-розважальні заходи за агентськими договорами та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство є організатором концертно-розважальних заходів та здійснює продаж квитків на такі заходи через мережу Інтернет фізичним особам із залученням білетних операторів (далі – Агент) шляхом укладання агентських договорів (далі – Договір). За надання агентських послуг Агент отримує від Товариства винагороду. Розрахунок з Товариством Агент здійснює шляхом перерахування коштів на рахунок Товариства за мінусом агентської винагороди, яка зазначена в Договорів, та складає податкову накладну на Товариство на суму своєї винагороди.
З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:
1, 2) порядку складання Товариством податкової накладної в описаній у звернені ситуації (дата складання, порядок заповнення);
3) податкового обов’язку Агента в частині складання та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на операції з постачання послуг за агентськими договорами (зокрема щодо типу податкової накладної, особливостей її заповнення та визначення бази оподаткування).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).
Відповідно до пунктів 5.1–5.3 статті 5 розділу І Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Порядок ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах регламентовано Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства культури і мистецтв України від 07 липня 1999 року № 452 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.07.1999 за № 483/3776 (далі – Порядок № 452).
Порядок № 452 поширюється на всі театрально-видовищні підприємства (театри, цирки, філармонії, концертні організації, професійні творчі колективи, музичні колективи і ансамблі тощо) та культурно-освітні заклади (культурні центри, музеї, художні галереї (виставки), виставкові зали, історико-культурні заповідники, парки культури та відпочинку, клубні заклади, палаци і будинки культури, заклади освіти сфери культури, культурно-інформаційні та культурно-просвітницькі центри тощо) незалежно від підпорядкування, форм власності та організаційно-правових форм та може застосовуватися суб’єктами господарювання, які проводять аналогічні заходи відповідно до своїх установчих документів, або фізичними особами ‒ підприємцями, які здійснюють свою діяльність у сфері культури та проводять аналогічні заходи (пункт 1.1 розділу І Порядку № 452).
Згідно з пунктом 1.2 розділу І Порядку № 452 автоматизована система продажу квитків (далі ‒ АСПК) ‒ програмно-технічний комплекс, призначений для ведення квиткового господарства та забезпечення обліку операцій з продажу та резервування (бронювання) квитків на театрально-видовищні, культурно-просвітницькі, інші заходи організації дозвілля;
заходи ‒ спектаклі, концерти, вистави, лекції, екскурсії, виставки, експозиції, інші видовищні чи культурно-просвітницькі заходи, що проводяться підприємствами, організаціями, установами культури, іншими юридичними особами, фізичними особами ‒ підприємцями як організаторами заходів;
агент з реалізації квитків (реалізатор електронних квитків) ‒ юридична особа або фізична особа-підприємець, яка здійснює реалізацію квитків з використанням АСПК;
квиток ‒ документ, що підтверджує право особи на одноразове відвідування заходу.
ціна квитка (абонемента) ‒ вартість відвідування заходу (декількох заходів), затверджена наказом керівника підприємства, організації, установи культури, які є організаторами заходу, для окремого заходу або на тривалий час відповідно до схеми розподілу місць глядацької зали за ціновими категоріями, що зазначається на квитку (абонементі) друкарським способом або спеціальним штампом у гривнях, або наноситься пристроєм друку, або зазначається у електронному зображенні квитка при застосуванні АСПК.
Пунктом 4.11 розділу IV Порядку № 452 передбачено, що розповсюджувачі квитків, що працюють за трудовим договором, щоденно здають в касу підприємства, організації, установи культури або перераховують на його рахунок готівку, виручену за реалізацію квитків (абонементів). Субʼєкти господарювання, з якими укладено договір про розповсюдження, здають в касу підприємства, організації, установи культури або перераховують на їх рахунки готівку, виручену за реалізацію квитків (абонементів), у строки, що зазначені в договорах.
Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу.
Підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу встановлено, що обʼєктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.
Постачання послуг згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14
Кодексу ‒ будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на обʼєкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких обʼєктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до
підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, збору на обовʼязкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого звʼязку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками ‒ суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 Кодексу).
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобовʼязань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, ‒ дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку ‒ дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої ‒ дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів ‒ дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг ‒ дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно з пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 розділу V Кодексу
при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобовʼязань платник податку зобовʼязаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/ небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Таким чином, послуга з організації культурно-розважального заходу надається особам, які придбали квитки на відвідування такого заходу (глядачам), особою, яка є організатором такого культурно-видовищного заходу.
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1, 2
Суб’єкт господарювання, який є організатором культурно-розважального заходу, визначає свої податкові зобов’язання з податку на додану вартість виходячи з договірної вартості наданих ним послуг, тобто виходячи з вартості проданих квитків (незалежно від того, чи реалізація квитків здійснюється ним самостійно, чи з залученням агентів-розповсюджувачів квитків).
У разі, якщо згідно з відповідним договором продаж квитків на захід здійснюється агентом-розповсюджувачем квитків, то на дату зарахування коштів, отриманих таким агентом від продажу квитків, на рахунок в банку організатора заходу (за умови, що це є дата першої події), платник податку – організатор заходу зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з податку на додану вартість та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну на неплатника ПДВ (кінцевого споживача) виходячи із повної вартості квитків (без вирахування з неї агентської винагороди, яка залишається у агента).
Щодо питання 3
Питання Товариства стосується визначення податкового обов’язку Агента в частині складання та реєстрації податкової накладної в ЄРПН на операції з постачання послуг за агентськими договорами.
У разі виникнення необхідності отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного використання норм Кодексу будь-який платник податків або законний його представник (за наявності належним чином оформленої довіреності) має право звернутися до контролюючого органу із відповідним зверненням, оформленим згідно з вимогами, визначеними пунктом 52.1 статті 52 розділу ІІ Кодексу.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |