Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.04.2024 р. № 1738/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення     щодо порядку оподаткування ПДВ операцій  з постачання послуг та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Лікарня є закладом охорони здоров’я, має ліцензію Міністерства охорони здоров’я України на провадження господарської діяльності з медичної практики та надає платні медичні послуги, а саме:  з косметологічної допомоги та процедури для профілактики та зміцнення здоров’я (масажі, заняття на профілакторі Євмінова, процедури лікувальної гімнастики тощо), проводить попередні медичні огляди при прийнятті на роботу, для отримання посвідчення водія транспортних засобів, на право отримання та носіння зброї громадянами, періодичні профілактичні медичні огляди, медичне обслуговування, лабораторні, діагностичні, консультативні, транспортні послуги за зверненням громадян тощо. Тарифи на такі послуги встановлені розпорядженнями обласної державної адміністрації.

Враховуючи вищевикладене, Лікарня просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання можливості застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, у разі здійснення операцій з постачання зазначених у зверненні послуг.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1-5.3 статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до статті 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я» (далі – Закон № 2801) заклад охорони здоров'я – юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

Положеннями статті 17 Закону № 2801 визначено, що провадження господарської діяльності в сфері охорони здоров'я, яка відповідно до закону підлягає ліцензуванню, дозволяється лише за наявності ліцензії.

Перелік закладів охорони здоров'я затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 № 385, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 892/7180.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138 затверджено Перелік платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти.

До таких послуг належать, зокрема:

косметологічна допомога, крім тієї, що подається за медичними показаннями;

оздоровчий масаж, гімнастика, бальнеологічні процедури з метою профілактики захворювань та зміцнення здоров'я дорослого населення;

медичні огляди:

для отримання виїзної візи (крім службових відряджень державних службовців та при виїзді на лікування за наявності відповідних медичних документів);

попередні профілактичні медичні огляди при прийнятті на роботу та для отримання посвідчення водія транспортних засобів (крім випадків, коли медичні огляди проводяться за направленнями органів державної служби зайнятості), медичні огляди для отримання дозволу на право отримання та носіння зброї громадянами (крім періоду дії воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях), а також відповідні періодичні профілактичні медичні огляди;

лабораторні, діагностичні та консультативні послуги за зверненням громадян, що надаються без направлення лікаря, зокрема із застосуванням телемедицини.

Згідно зі статтею 17 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 № 559 затверджений Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, та Порядок проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок (далі – Порядок № 559).

Відповідно до Порядку № 559 проводяться обов’язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, та видача їм особистих медичних книжок. Обов’язкові медичні огляди проводяться за рахунок роботодавців (підприємство, установа, організація або фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, що використовують працю найманих працівників). Громадяни, які займаються індивідуальною діяльністю, проходять медичний огляд та отримують особисту медичну книжку за власні кошти.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що ПДВ становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ визначено, що операції з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медична послуга) закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю реабілітаційними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ (крім послуг, визначених підпунктами «а» – «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Таким чином, послуги з медичного обслуговування населення (медична послуга), які надаються закладами охорони здоров'я, та послуги для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які надаються реабілітаційними установами, за наявності спеціального дозволу (ліцензії) на проведення відповідних видів послуг з охорони здоров'я звільняються від оподаткування ПДВ за умови, що такі операції не перелічені в абзацах «а» – «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

Якщо не дотримана хоча б одна із зазначених вище умов, такі операції підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків, якщо здійснюються особою, яка зареєстрована як платник ПДВ.

При цьому податкові пільги, визначені підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, надаються не окремому платнику, а застосовуються до окремих операцій з надання послуг з медичного обслуговування населення.

Отже, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 ПКУ, не поширюється на операції, які перераховані у підпунктах «а» – «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, зокрема, з:

надання косметологічної допомоги, крім тієї, що надається за медичними показаннями;

масажу для зміцнення здоров'я дорослого населення, корекції осанки тощо;

проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров'я на прохання громадян;

проведення за заявкою замовника токсиколого-гігієнічних, медико-біологічних, санітарно-гігієнічних, фізіологічних та інших обстежень з метою визначення безпеки продукції для здоров'я людини;

надання юридичним і фізичним особам консультаційної допомоги з питань застосування законодавства про охорону здоров'я, в тому числі щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

проведення медичного огляду осіб для видачі:

дозволу на право отримання та носіння зброї громадянам, крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством;

відповідних документів на виїзд громадян за кордон за викликом родичів, що проживають у зарубіжних країнах, оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у службові відрядження (крім державних службовців, робота яких пов'язана з такими виїздами і які мають відповідні медичні документи);

посвідчення водія транспортного засобу.

У разі якщо послуги, про які йдеться у зверненні, належать до то таких послуг, то операції з їх постачання оподатковуються ПДВ на загальних підставах за основною ставкою 20 відсотків.

Проте, якщо Лікарня, яка є закладом охорони здоров’я та має ліцензію Міністерства охорони здоров’я України на провадження господарської діяльності з медичної практики, надає платні медичні послуги з надання косметологічної допомоги за медичними показаннями та проводить медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, організація проведення та фінансування яких для роботодавця є обов’язком згідно із чинним законодавством, то операції з постачання таких послуг звільнятимуться від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

З питання правомірності віднесення зазначених у зверненні послуг, які надаються Лікарнею, до відповідної категорії послуг з медичного обслуговування населення ДПС рекомендує звернутися до Міністерства охорони здоров’я України як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, зокрема здійснює нормативно-правове регулювання у сфері охорони здоров’я.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.