Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.04.2024 р. № 1850/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень щодо дати складання розрахунку коригування та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненнях, у ситуації 1 Товариством 24.05.2022 було відвантажено товар покупцю. 26.05.2022 покупець відмовився від частини такого товару та повернув його Товариству. На цю ж дату Товариством було проведено зарахування оплати за прийнятий покупцем товар згідно з актом взаємозаліку. Частина товару була повернута постачальнику 30.05.2022, при цьому кошти за такий товар постачальником Товариству не повернуто. Товариство має намір повернути покупцю аванс.

У ситуації 2 Товариство 10.12.2023 отримало від покупця аванс у розмірі 100 відс. вартості товару. 12.12.2023 Товариством було відвантажено покупцю товар, частина якого була прийнята покупцем, а від частини такого товару покупець відмовився та вона була повернута Товариству. Передоплату за повернутий товар не зараховано в рахунок майбутніх поставок та було повернуто покупцю у наступному місяці.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо дати, на яку має бути складений розрахунок коригування у ситуаціях 1 і 2.

Водночас у зверненні надано суперечливу інформацію щодо здійснених Товариством операцій з постачання товару та проведення оплати /повернення коштів за такий товар (зокрема, щодо механізму відвантаження/передачі товару, від якого покупець відмовився, а також щодо авансу, який Товариство планує повернути у ситуації 1, в той час як оплата була зарахована Товариством лише за прийнятий покупцем товар), що не дає змоги чітко ідентифікувати сутність таких операцій. Враховуючи зазначене, ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі − Закон № 996)).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування є, зокрема операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ встановлені статтею 187 ПКУ.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в  Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлені ПКУ терміни.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Згідно із пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН  аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та Порядку № 1307, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненнях, ДПС повідомляє.

При здійсненні операцій з постачання товару постачальник, який не застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ, зобов’язаний скласти податкову накладну на дату першої події, визначену згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУ.

У разі виникнення підстав, передбачених пунктом 192.1 статті 192 ПКУ (зокрема, повернення товару покупцем / повернення коштів покупцю), постачальник складає розрахунок коригування до такої податкової накладної. Такий розрахунок коригування складається на дату, яка настала раніше (перша подія),  визначену з урахуванням норм пункту 187.1 статті 187 ПКУ.

Таким чином, якщо частина товару повертається покупцем раніше, ніж постачальником повертаються кошти за такий товар, то розрахунок коригування складається на дату повернення постачальнику такої частини товару.

Водночас кожен конкретний випадок стосовно порядку складання податкових накладних / розрахунків  коригування має розглядатися за умови чіткої деталізації усіх обставин здійснення господарських операцій та з урахуванням усіх первинних (бухгалтерських) документів, оформлених за такими  операціями, що може бути досліджено під час проведення контрольно-перевірочної роботи.

Згідно зі статтею 36 ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).