Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання пального (бензину) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як викладено у зверненні, Господарством, яке є платником ПДВ, укладено договір купівлі – продажу з платником ПДВ – постачальником пального на придбання 1000 літрів пального на загальну суму 35 тис. грн та у червні 2023 року здійснено попередню оплату за пальне на суму 35 тис. грн. На дату настання «першої події» (на дату отримання попередньої оплати) постачальником складено податкову накладну, в якій зазначена кількості пального 1000 літрів, вартість 35 тис. грн (з урахуванням ПДВ за ставкою 7 відсотків). Проте у листопаді 2023 року постачальником складені розрахунок коригування до такої накладної та нова податкова накладна, згідно з якими за рахунок зміни ставки ПДВ з 7 відсотків на 20 відсотків було змінено ціну пального та його кількість. При цьому додаткова угода про зміну ціни Господарством з постачальником не складалася.
Інформуючи про зазначене, Господарство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання визначення ставки ПДВ, за якою оподатковуються операції з постачання пального, якщо попередню оплату за пальне отримано у червні 2023 року, а відвантаження відбулося у серпні 2023 року.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ).
Статтею 67 ГКУ встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
При цьому пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V ПКУ).
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Відповідно до пункту 82 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», але не довше ніж до 1 липня 2023 року, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пунктом 41 підрозділу 5 цього розділу, яким встановлено ставки акцизного податку на такі товари, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, оподатковувалися за ставкою у розмірі 7 відсотків.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ ДПС повідомляє.
З 1 липня 2023 року відновлено оподаткування ПДВ за ставкою 20 відсотків операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України пального (бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пунктом 41 підрозділу 5 розділу XX ПКУ, нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00) (крім випадків, коли такі товари відповідно до ПКУ оподатковуються ПДВ за ставкою 0%).
При визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг слід керуватися нормами ПКУ, які діють на дату визначення податкових зобов'язань з ПДВ за такою операцією, тобто на дату настання «першої події» (на дату отримання попередньої оплати або на дату здійснення фактичного постачання).
Отже, якщо за операцією з постачання пального платник податку постачальник отримав до 1 липня 2023 року попередню оплату, то на дату отримання коштів він повинен скласти податкову накладну з нарахуванням ПДВ за ставкою 7 відсотків виходячи із суми такої попередньої оплати. У відповідній графі цієї податкової накладної має бути зазначена кількість товару, за яку було отримано попередню оплату.
Фактичне відвантаження пального, оплата якого відбулася до зміни ставки податку, після зміни ставки оподаткування ПДВ на 20 відсотків (тобто починаючи з 1 липня 2023 року) у межах отриманої попередньої оплати («друга подія») не зумовлює у платника податкових наслідків у частині ПДВ (податкові зобов’язання постачальника, податковий кредит покупця у зв’язку із такою зміною ставки коригуванню не підлягають, розрахунок коригування на цій підставі до податкової накладної, складеної на дату «першої події», не складається).
Якщо операція з постачання пального («перша подія») здійснюється починаючи з 01 липня 2023 року, то така операція підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 відсотків незалежно від того, які умови постачання визначено в договорі.
Що стосується питань укладання господарських договорів та складання додаткових угод про зміну істотних умов до договорів, слід зауважити, що правові засади укладання господарських договорів регулюються ГКУ. Врегулювання питань господарських правовідносин між підприємствами не належить до компетенції ДПС.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |