Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.06.2017 р. № 705/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

За інформацією, наведеною у зверненні, підприємством (далі -експедитор) укладено договір з клієнтом про транспортно-експедиторське обслуговування, згідно з яким на експедитора, зокрема, покладено обов’язок отримання всіх документів та сертифікатів, необхідних для відвантаження та транспортування продукції, у тому числі що видаються державними органами (отримання державних платних послуг).

Законом України від 01 липня 2004 року №1955-ІV «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність визначена як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Експедитор - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, а експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та вартість

послуг з перевезення, за умови, що перевізник є платником ПДВ. Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику (клієнту).

Платою (винагородою) експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Транспортно-експедиторські послуги, які надаються експедитором замовнику-резиденту оподатковуються ПДВ у загальному порядку за основною ставкою, замовнику-нерезиденту - не є об'єктом оподаткування.

Відповідно до підпункту 197.1.18 пункту 197.1 статті 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання державних платних послуг фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також іншими особами, уповноваженими такими органами або законодавством надавати зазначені послуги, обов’язковість отримання (надання) яких установлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, видачу ліцензії, сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо.

Отже, якщо під час організації перевезень вантажів за дорученням клієнта-резидента є необхідним отримання державних платних послуг від органів виконавчої влади, які в свою чергу звільняються від оподаткування ПДВ, то експедитор на дату визначення податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу складає дві податкові накладні - одну на вартість експедиторських послуг із нарахуванням ПДВ за ставкою 20 відс., а другу на вартість державних платних послуг із застосуванням режиму звільнення від оподаткування.

Обидві податкові накладні підлягають обов'язковій реєстрації в ЄРПН.