Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.04.2024 р. № 1864/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення      Підприємства щодо оподаткування послуг з інкасації та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство здійснює, зокрема, операції з надання послуг з інкасації коштів від замовників до власної каси та здійснення операцій з оброблення та зберігання готівки відповідно до ліцензії Національного Банку України (далі - НБУ) на надання банкам послуг інкасації № 12 від 21.05.2021 та погодження НБУ на здійснення операцій з оброблення та зберігання готівки від 30.05.2023 на підставі рішення № 197-рш. До звернення Підприємством додано копії договорів № 3003 від 13.09.2023 та № 3007 від 13.09.2023, в яких визначені умови надання Підприємством таких послуг.

З огляду на викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи можна вважати операції з надання послуг з інкасації підприємствами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, такими що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу, але підлягають оподаткуванню податком на прибуток?

2. Чи можна вважати операцію з повернення коштів від банківської установи, що були отримані такою установою від Підприємства у вигляді готівки, на спеціальні рахунки Підприємства за агентську винагороду такою, що не вважається доходом юридичної особи-платника єдиного податку 3 групи за ставкою 5 відс., а до складу доходу буде включатись тільки сума отриманої винагороди?

3. Чи можна вважати, що єдиний податок, у такому випадку, нараховується на суму доходу від оброблення готівки, а саме на комісію, яку сплачують суб’єкти господарювання за надані послуги?

4. Чи можна вважати, що на суми перераховані банками, фінансовими установами на спеціальний рахунок підприємства в обмін на цю ж суму готівкових коштів, що отримані банками, не нараховується єдиний податок?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І Кодексу інші терміни, що застосовуються у Кодексу і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до пункту 11 статті 3 постанови Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року № 926 «Про затвердження Положення про порядок видачі юридичним особам ліцензії на надання банкам послуг з інкасації» (далі – Постанова № 926), ліцензія на здійснення операцій з готівкою (далі - ліцензія) - право юридичної особи, підтверджене записом у реєстрі юридичних осіб, яким видано ліцензію на здійснення операцій з готівкою, здійснювати такі види діяльності:

інкасація коштів, перевезення валютних та інших цінностей;

оброблення та зберігання готівки;.

Згідно з пунктом 13 статті 3 Постанови № 926 підрозділ інкасації - структурний або відокремлений підрозділ юридичної особи, до функцій якого належить здійснення інкасації коштів, перевезення валютних та інших цінностей.

Порядок здійснення інкасації коштів і перевезення валютних цінностей банків та їх клієнтів в Україні визначено в Інструкції з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей банків в Україні, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 31.03.2017 № 29
(далі – Інструкція № 29).

Валютні цінності (кошти) - національна валюта (гривня), іноземна валюта і банківські метали (підпункт 4 пункту 4 Інструкції № 29).

Інкасація коштів (далі - інкасація) - отримання інкасаторами згідно з укладеними з клієнтами договорами цінностей від клієнтів та доставка їх до каси банку або до каси інкасаторської компанії, що здійснює оброблення та зберігання готівки, або отримання цінностей із підрозділів банку. Інкасація передбачає поступове накопичення цінностей на маршруті інкасації (підпункт 9 пункту 4 Інструкції № 29).

Відповідно до підпункту 19 пункту 4 Інструкції № 29 послуги з інкасації - це перелік послуг, до яких належать:

отримання цінностей із відділень банку, банкоматів, пунктів обміну валют, у клієнтів банку, у тому числі з ПТКС, і доставка їх до кас банків або до кас інкасаторських компаній, які здійснюють оброблення та зберігання готівки;

обслуговування з перевезення цінностей небанківських фінансових установ, операторів поштового зв'язку та інші перевезення, визначені в підпункті 16 пункту 4 розділу I Інструкції № 29.

 

Щодо першого питання

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачанні товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території Україні.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

При цьому продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

Підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу визначено, що не є об‘єктом оподаткування ПДВ, зокрема операції з надання послуг з виконання платіжних операцій, що надаються надавачами платіжних послуг, операторами платіжних систем, надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, надання гарантій, банківських поручительств.

Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу не є об‘єктом оподаткування ПДВ, затверджено постановою Правління Національного банку України від 01 серпня 2017 року № 73.

Враховуючи викладене, операція з надання послуг з інкасації, підприємствами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, не є об‘єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу.

Підпунктом «а» пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексу для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (пункт 199.1 статті 199 розділу V Кодексу).

Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 розділу ІІ Кодексу).

Отже, доходи та витрати платника податку на прибуток підприємств відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно об'єкта оподаткування податком на прибуток згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Оскільки положення Кодексу не містять особливостей оподаткування операцій за договорами на інкасацію та передачу готівки банківським установам, то такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною другою ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями) регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Таким чином, питання щодо порядку формування в бухгалтерському обліку доходів (в тому числі за договорами на інкасацію та передачу готівки банківським установам), витрат та фінансового результату до оподаткування, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо другого-четвертого питання

Товариство з аналогічного питання зверталося до органів ДПС, на що надано індивідуальну податкову консультацію від 02.10.2023 № 3290/ІПК/26-15-04-02-08.

  Водночас повідомляємо, що відповідно до частини першої статті 297 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами (частина друга статті 297 ГКУ).

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (частина перша статті 1011 ЦКУ).

Згідно з частиною третьою статті 1012 ЦКУ істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (частина перша статті 1013 ЦКУ).

Особливості застосування спрощеної системи визначено главою 1 розділу XIV ПКУ.

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 розділу XIV Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) період у в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пункту 292.3 статті 292 розділу XIV Кодексу. При цьому, датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пункт 292.6 статті 292 розділу XIV Кодексу).

Водночас, пунктом 292.4. статті 294 розділу XIV Кодексу визначено, що до складу доходу включається сума отриманої винагороди повіреного (агента) лише у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами.

Відповідно до пункту 5 договору № 3003 від 13.09.2023 року, Підприємство за надані послуги отримує комісійну винагороду.

Таким чином, Підприємство за визначених умов, у разі надання послуг, зокрема, за договорами комісії, включає до складу доходу платника єдиного податку суми отриманої винагороди повіреного (агента) в дотримання пункту 292.4 статті 292 розділу XIV Кодексу.

Поряд з цим, згідно з пунктом 4 договору № 3007 від 13.09.2023 року, ціну за наданні послуги Підприємством визначено за тарифом, який встановлюється окремо для кожного заїзду, тобто до складу доходу Підприємства включається вся сума отриманих коштів за надані послуги у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 розділу XIV Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).