Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.04.2024 р. № 1893/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку визначення податкових зобовʼязань з податку на додану вартість та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У своєму зверненні Товариство надає опис ситуацій для визначення «першої події» податкових зобов’язань з податку на додану вартість у разі якщо:

на дату здійснення оплати від покупця за товари за останнім наявна заборгованість у сумі, меншій ніж здійснено таким покупцем оплату;

на дату відвантаження товарів/послуг у продавця наявний залишок авансу від покупця за попередній день у сумі, меншій ніж здійснено відвантаження товарів;

в один день здійснено відвантаження товарів і отримано оплату від покупця за одним договором в сумі, що перевищує обсяг відвантажених продавцем товарів за такий день.

Оскільки звернення містить недостатньо інформації про зміст описаних платником податку ситуацій (у тому числі копії документів, договорів), що не дає змоги ідентифікувати факт здійснення господарських операцій (вид товару, який постачається та за рахунок яких коштів здійснено оплату тощо), то у ДПС відсутня можливість надати висновок з питань практичного використання норм законодавства у конкретних ситуаціях. Товариство може використовувати наведені нижче загальні норми для визначення суми податкових зобовʼязань з податку на додану вартість, про які йдеться у зверненні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобовʼязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повʼязаних з визначенням обʼєктів оподаткування та/або податкових зобовʼязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повʼязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу.

Підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу встановлено, що обʼєктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобовʼязань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, ‒ дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку ‒ дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої ‒ дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів ‒ дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг ‒ дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобовʼязань платник податку зобовʼязаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/ небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Враховуючи зазначене, відповідно до норм Кодексу податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов’язань (дату «першої події») окремо на кожне  повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс). Дані, зазначені у такій податковій накладній (зокрема, номенклатура товарів/послуг, кількість, обсяг, ціна) мають відповідати первинним документам, складеним на операцію  з постачання товарів/послуг.

Постачальник та покупець товарів/послуг повинні самостійно визначати (у тому числі за умовами договору) порядок здійснення розрахунків, а саме: черговість зарахування авансового платежу в рахунок поставок товарів/послуг та порядок оплати таких товарів/послуг (зокрема, за яку номенклатуру товарів/послуг здійснюється оплата: чи це авансовий платіж у розмірі частки, визначеному умовами договору, чи це повна оплата вартості номенклатури товарів/послуг на загальну суму, що складає, наприклад, 100, 80, чи 20 відсотків від усієї вартості товарів/послуг, передбаченої договором, чи це передплата, післясплата та/або оплата після продажу тощо).  

Зокрема у випадку, якщо покупцем було здійснено передплату за товари/послуги, на суму якої постачальником складено і зареєстровано в ЄРПН податкову накладну, то на дату відвантаження товарів/послуг у сумі, більшій ніж передплата, постачальник зобовʼязаний скласти податкову накладну з нарахуванням податку на додану вартість на суму поставки, що не перевищує передоплату.

Таким чином кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.

Разом з тим ДПС інформує, що Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу із відповідним зверненням, яке міститиме розширений опис та відповідні матеріали щодо зазначених ситуацій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).