Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.04.2024 р. № 1927/ІПК/26-15-24-01-13-12

      Головне управління ДПС у м. Києві, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755–VI (зі змінами та доповненнями) (далі – Кодекс), розглянуло звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо оподаткування додаткового блага для працівників (у вигляді оплати за навчання) та в межах компетенції повідомляє.

      ТОВ – платник на загальній системі оподаткування - повідомило, що є ексклюзивним представником іноземної компанії в Україні (країна Польща) і планує сплачувати для співробітників навчання з іноземної мови, яка потрібна для спілкування, в т.ч. через Zoom та листування з іноземними партнерами. Постачальником послуг з навчання є фізична особа – платник єдиного податку  третьої групи.   

      ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: чи буде виникати додаткове благо для співробітників ? Які податки сплачуються  юридичною особою з отриманого додаткового блага співробітників ?

      Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1. ст.14 Кодексу, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Кодексу).

      Порядок оподаткування доходів платників податків - фізичних осіб визначений розділом IV Кодексу.

       До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 Кодексу) у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у  пп. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

      Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

      Згідно з п. 164.5 ст. 164 Кодексу, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

      Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п. 167.2 - 167.5    ст. 167 Кодексу) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 Кодексу).

      Крім того, вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

      Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування (пп. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

       Застосування коефіцієнту для військового збору ст. 164 Кодексу не передбачено.

      Таким чином, якщо оплату за навчання фізичної особи (працівника) здійснює юридична особа (роботодавець) на користь фізичної особи – платника єдиного податку, то сума такої оплати включається роботодавцем до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою  18 % та військовим збором за ставкою 1,5 % на загальних підставах.   

      Відповідно до п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.