Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.04.2024 р. № 1806/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Органу самоорганізації населення «­­­________» (далі – Орган самоорганізації населення) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно із зверненням Орган самоорганізації населення є представницьким органом, що створено жителями, які на законних підставах проживають на відповідній території, для вирішення завдань, передбачених Законом України від 11 липня 2001 року № 2625-ІІІ «Про органи самоорганізації населення» зі змінами (далі – Закон № 2625), на підставі рішення _________ міської ради.

Зазначається, що починаючи з дати створення Органу самоорганізації населення, фінансовою основою діяльності такого органу є виключно кошти місцевого бюджету, що надаються міською радою для здійснення наданих повноважень.

Проте виникла необхідність у відкритті позабюджетного рахунку для здійснення такої діяльності:

укладення договору з комунальним підприємством та періодичне фінансування Органом самоорганізації населення робіт з ремонту дороги за рахунок коштів мешканців, які проживають на території діяльності Органу самоорганізації населення, для приведення дороги загального користування в безпечний стан для автомобілів та пішоходів;

підписання договору з компанією та подальша періодична оплата Органом самоорганізації населення робіт зі збору та переробки вторинної сировини (папір, скло, пластик) за рахунок коштів мешканців, які проживають на території дії Органу самоорганізації населення.

У зв’язку з викладеним вище у зверненні Органу самоорганізації населення поставлено такі запитання для отримання роз’яснення:

1. Чи має право Орган самоорганізації населення здійснювати зазначену вище діяльність як юридична особа, що є неприбутковою організацією, шляхом відкриття позабюджетного рахунку?

2. Чи буде збережено статус неприбуткової організації за Органом самоорганізації населення у випадку здійснення ним діяльності, зазначеної вище?

3. Чи необхідно вносити зміни до положення про Орган самоорганізації населення у випадку проведення ним зазначеної вище діяльності (якщо так, то що саме має бути вказано в положенні для здійснення відповідної діяльності та збереження статусу неприбуткової організації)?

4. Чи має право Орган самоорганізації населення залучати на позабюджетний рахунок добровільні внески жителів, які проживають на території обслуговування Органу самоорганізації населення, для здійснення зазначеної вище діяльності?

5. Чи має право Орган самоорганізації населення залучати на позабюджетний рахунок добровільні внески жителів, які не проживають на території обслуговування Органу самоорганізації населення, для здійснення зазначеної вище діяльності?

6. Як будуть оподатковуватись добровільні внески мешканців у разі здійснення зазначеної вище діяльності у випадку, якщо така діяльність буде виходити за межі вимог, які мають бути дотримано неприбутковою організацією?

7. Яку саме некомерційну діяльність може здійснювати Орган самоорганізації населення для збереження статусу неприбуткової організації при проведенні діяльності із задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг?

8. Чи передбачено законодавством України інший спосіб вирішення питання оплати послуг, необхідних для задоволення побутових та соціальних потреб жителів, що обслуговуються відповідним Органом самоорганізації населення, для збереження таким органом статусу неприбуткової організації?    

  

Щодо запитань 1 ­– 8

Перш за все зауважимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг із питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання порядку організації та ведення господарської діяльності суб’єктами господарювання, вчинення ними правочинів не належать до компетенції ДПС.

Зазначені питання регулюються нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та іншими спеціальними нормативно-правовими актами.

 Водночас повідомляємо, що правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення визначає Закон № 2625.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2625 органи самоорганізації населення – представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом.

Власні повноваження органу самоорганізації населення – повноваження, надані відповідно до Конституції та законів України сільською, селищною, міською або районною у місті (у разі її створення) радою органу самоорганізації населення під час його утворення.

Делеговані повноваження органу самоорганізації населення – повноваження сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, якими вона додатково наділяє орган самоорганізації населення.

Перелік власних повноважень органу самоорганізації населення встановлено  ст. 14 Закону № 2625. При цьому відповідно до частини четвертої ст. 14 Закону № 2625 сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада передає органу самоорганізації населення відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для реалізації зазначених повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.

Перелік делегованих повноважень сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради встановлено ст. 15 Закону № 2625. При цьому відповідно до частини четвертої ст. 15 Закону № 2625, якщо рішення ради про наділення органу самоорганізації населення повноваженням відповідної ради не забезпечене фінансами і майном, збори (конференція) жителів за місцем проживання, на яких обирався цей орган, можуть на цій підставі звернутися до відповідної ради про виключення такого повноваження з числа делегованих органу самоорганізації населення.

Фінансовою основою діяльності органу самоорганізації населення, як передбачено ст. 16 Закону № 2625, є:

кошти відповідного місцевого бюджету, які надаються йому сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою для здійснення наданих органу самоорганізації населення повноважень;

добровільні внески фізичних і юридичних осіб;

інші надходження, не заборонені законодавством.

Орган самоорганізації населення самостійно використовує фінансові ресурси, отримані з місцевого бюджету, на цілі та в межах, визначених відповідною радою.

Щодо оподаткування неприбуткових організацій.

За даними інформаційних систем ДПС Орган самоорганізації населення внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) з присвоєнням коду ознаки неприбутковості 0031 (бюджетні установи).

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу                          не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Положення абзаців третього і четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Як встановлено абзацом першим п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Зауважимо, що п. 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до переліку неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені бюджетні установи.

Згідно з п.п. 14.1.17. п.14.1 ст. 14 Кодексу термін бюджетна установа вживається у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України (далі – БКУ).

Бюджетні установи – це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими (п. 12 частини першої ст. 2 БКУ).

Бюджетні установи здійснюють свою діяльність на основі кошторису, що згідно з п. 30 частини першої ст. 2 БКУ є основним плановим фінансовим документом бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Отже, серед обов’язкових умов перебування бюджетної установи у статусі неприбуткової організації є використання своїх доходів в межах профільного законодавства та кошторису виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених у встановленому порядку, та заборона розподілу отриманих доходів або їх частини серед своїх засновників, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на території України не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів для фінансування видатків, не пов’язаних із реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначено п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених  пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Разом з тим наголошуємо, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Зауважимо, що заявлені у зверненні додатки до такого звернення у вигляді копій рішення про включення Органу самоорганізації населення до Реєстру, а також положення про Орган самоорганізації населення за фактом відсутні.

Враховуючи, що органи місцевого самоврядування сприяють здійсненню органами самоорганізації населення їхніх повноважень і координують їх діяльність, з питань фінансування Органом самоорганізації населення робіт з ремонту дороги загального користування за рахунок коштів мешканців, які проживають на території дії Органу самоорганізації населення, а також щодо підписання договору з компанією та подальшою періодичною оплатою Органом самоорганізації населення робіт зі збору та переробки вторинної сировини  за рахунок коштів мешканців та з питання відкриття позабюджетних рахунків Органом самоорганізації населення доцільно звернутися до відповідної міської ради.   

Тож надання більш конкретної відповіді із запитань звернення є можливим після отримання додаткової інформації, у тому числі  щодо позиції міської ради,  з приводу  вчинення правочинів, про які йдеться у зверненні, копії положення про Орган самоорганізації населення тощо.    

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).