Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.04.2024 р. № 1956/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення
Товариства стосовнодеяких питань формування та підтвердження податкового кредитута, керуючисьстаттею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено в зверненні, Товариство є оператором мобільного зв’язку, для здійснення господарської діяльності ввозить на митну територію України імпортне електронно-комунікаційне обладнання та запасні частині, необхідні для забезпечення роботи мобільної мережі, митне оформлення ввезеного на митну територію України обладнання,запасних частин та інших товарів здійснює за допомогою електронної митної декларації.

В зв’язку з зазначеним Товариство просить надати роз’яснення на питання:

1. для яких цілей згідно пункту 200.8 статті 200 розділу V Кодексу електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податку?;
2. якщо всі електронні митні декларації після митного оформлення імпорту товарів надаються контролюючому органу за місцем обліку платника податків, то чи повинно Товариство при митному оформленні імпорту товарів із застосування митних декларацій вимагати у митних органів оригінали електронних митних декларацій, з відповідними відмітками про завершення митного оформлення?;
3. якщо імпортеру необхідно отримувати та зберігати отримані від митної служби електронні імпортні митні декларації, як первинні документи та в якому вигляді такі електронні митні декларації мають надаватись під час перевірки для підтвердження податкового кредиту?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу(пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Пунктом 19¹.1 статті 19¹розділу І Кодексу зокрема, передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдинийвнесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі – податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об’єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом (підпункт 14.1.1¹.пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу ІКодексу у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Митна декларація-це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури (підпункт 20 пункту 1 статті 4 розділу 1 Митного кодексу України (далі – Митний кодекс).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Загальні правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 розділом V Кодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (підпункт «ґ» пункт 198.1 стаття 198 розділу V Кодексу).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України (пункт 198.3 стаття 198 розділу V Кодексу).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України) (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому пункту пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Кодексу.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 розділу V Кодексу).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 розділу V Кодексу).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділомV Кодексу (пункт 200.2 статті 200 розділу V Кодексу).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 розділу V Кодексу при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення (пункт 200.4¹статті 200 розділу V Кодексу).

Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єктанезавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості(пункт 200.4² статті 200 розділу V Кодексу).

Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення податковими зобов’язаннями.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 розділу V Кодексу).

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (пункт 200.8 статті 200 розділу V Кодексу).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 розділу V Кодексу та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 розділу V Кодексу, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до Кодексу (абзац другий пункту 200.10 статті 200 розділу V Кодексу).

Щодо питання 1

Документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України, є митна декларація, оформлена на паперовому носії або у вигляді електронного документа, що підтверджує сплату цього податку.

У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така  митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податківдля виконання обов’язків покладених на контролюючі организа місцем обліку такого платника податків, зокрема в частині виконання процедури адміністрування ПДВ, до якої належить контроль за сплатою ПДВ внаслідок переміщення (вивезення) товарів через митний кордон України, а також для підтвердження права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України та сум бюджетного відшкодування сформованого за рахунок від’ємного значення,суми якого розраховані згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу.

Положеннями пункту 12 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – порядок № 21), із змінами, визначено, що у разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України (заповнення рядка 2 податкової декларації з ПДВ), здійснювалося не з використанням електронної митної декларації, до контролюючого органу за місцем обліку платника податків, визначеним пунктом 2 розділу ІІІ порядку № 21, подаються оригінали митних декларацій (примірники декларанта).

У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків, визначеним пунктом 2 розділу ІІІ порядку № 21, в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Порядок обміну інформацією між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальними органами та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальними органами для цілей виконання функцій контролюючих органів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 41.2 статті 41 розділу І Кодексу).

Відповідно до пункту 41.2 статті 41 розділу І Кодексу та з метою забезпечення безперебійної роботи та спеціального доступу ДПС та Державної митної служби України (далі – ДМС) до інформаційно-комунікаційних систем, баз даних та інформаційних ресурсів (далі – інформаційні системи), що використовуються для адміністрування податків, зборів, та інших обов’язкових платежів, здійснення контрольних процедур щодо дотримання податкового та митного законодавства затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.06.2020 № 286 «Про затвердження Порядку взаємодії інформаційних систем Державної податкової служби України та Державної митної служби України щодо обміну інформацією, необхідною для адміністрування податків, зборів інших обов’язкових платежів, здійснення контрольних процедур щодо дотримання податкового та митного законодавства», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2020 за № 593/34876 (далі – порядок № 286).

Цей порядок встановлює основні вимоги щодо інформаційної взаємодії між інформаційними системами ДПС та ДМС, що використовуються для адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів, здійснення контрольних процедур щодо дотримання податкового та митного законодавства.

 

Щодо питань 2-3

Податковим обов’язком (підпункт 36.1 статті 36 розділу І Кодексу) визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II Кодексу (пункт 44.1 статті 44 розділу II Кодексу).

Контролюючі органи мають право проводити, зокрема камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки (пункт 75.1 статті 75 розділу ІІ Кодексу).

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зокрема зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у СЕА ПДВ, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Кодексу).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пункт 75.1.2    пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Кодексу).

Частиною третьої статті 257 Митного кодексу встановлено, що митна декларація та інші документи, подання яких митним органом передбачено Митним кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 розділуІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.