Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.04.2024 р. № 1957/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення __________ торгово-промислової палати (далі – ТПП) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з надання благодійної допомоги, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно із зверненням ТПП на запит військової частини Міністерства оборони України щодо нагальної потреби в квадрокоптерах таким платником податків планується проведення операцій з передання за допомогою благодійного фонду у статусі неприбуткової організації  квадрокоптерів або коштів на їх придбання.

Повідомляється, що ТПП як платник податку на прибуток підприємств за 2023 рік має від’ємне значення об’єкта оподаткування цим податком та застосовує різниці при визначенні такого об’єкта оподаткування.

Враховуючи зазначене вище, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого запитання:

чи може ТПП відповідно до п. 140.5.9 Кодексу не збільшувати фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду у зв’язку із самостійною купівлею квадрокоптерів  DJI Mavic та подальшою передачею їх на підставі акту прийому-передачі (або накладної) до благодійного фонду або перерахуванням цьому фонду коштів на придбання квадрокоптерів?

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону України від 05 липня
2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами (далі – Закон № 5073) благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Статтею 4 Закону № 5073 визначено, що суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари.

Благодійною пожертвою відповідно до частини першої ст. 6  Закону № 5073 визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.

Благодійник або уповноважені ним особи мають право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви, у тому числі на користь третіх осіб (частина шоста ст. 6  Закону № 5073).

Механізм фінансового забезпечення потреб національної оборони держави, мобілізаційної підготовки, заходів з мобілізації та Збройних Сил України за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб (далі – благодійні пожертви) визначає Порядок фінансового забезпечення потреб національної оборони держави, мобілізаційної підготовки, заходів з мобілізації та Збройних Сил України за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 року  № 339 (далі – Порядок № 339).

Відповідно до п. 2 Порядку № 339 для організації збирання благодійних пожертв від фізичних та юридичних осіб (резидентів та нерезидентів) Міністерство оборони України (далі – Міноборони), державні органи та органи місцевого самоврядування можуть залучати благодійні організації шляхом укладення договору про співробітництво.

Міноборони, державні органи, органи місцевого самоврядування, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації Збройних Сил України  здійснюють збирання благодійних пожертв відповідно до вимог Закону № 5073.

Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Відповідно до вимог абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на прибуток підприємств на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Так, на підставі п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу коригування, встановлені п.п. 140.5.9   п. 140.5 ст. 140 Кодексу, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

Згідно з п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації.

Отже, в загальному порядку, враховуючи те, що благодійні організації не визначено у переліку отримувачів благодійної допомоги у п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, то у випадку добровільного надання платником податку на прибуток підприємств товарів або перерахування коштів у вигляді благодійної пожертви благодійній організації, внесеній до Реєстру неприбуткових установ та організацій, у тому числі для потреб забезпечення оборони держави, такий платник податку згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму такої благодійної пожертви у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

При цьому, якщо платник податку на прибуток підприємств за  попередній звітний (податковий) рік має від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (збитки), то такому платнику податку необхідно збільшити фінансовий результат до оподаткування на всю суму коштів або вартості товарів, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року відповідним неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, у звітному періоді, на який припадає дата такого перерахування коштів або передання товарів. 

Водночас зазначимо, що інформації, викладеної у зверненні ТПП, недостатньо для надання більш конкретної відповіді з питання застосування таким  платником податків положень п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, оскільки необхідним є детальне вивчення відповідних умов здійснення благодійних пожертв, у тому числі, але не виключно, за наявності договору про співробітництво, укладення якого передбачено, зокрема, між Міноборони, державними органами та благодійними організаціями у разі застосування Порядку № 339, а також надання інформації щодо балансоутримувача переданого майна та його юридичного статусу тощо.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).