Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.04.2024 р. № 1981/ІПК/26-15-07-0-01-14

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець) на отримання індивідуальної податкової консультації щодо необхідності застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій при здійсненні господарської діяльності з надання послуг та в порядку статті 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до звернення, практична необхідність отримання податкової консультації пов’язана зі складністю застосування норм Кодексу та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та полягає у необхідності формування чіткого розуміння обсягу податкових обов’язків, що виникають в наслідок викладеної ситуації.

Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування – платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5% (не є платником ПДВ).

Як зазначено у зверненні, Підприємець розглядає можливість розпочати здійснення господарської діяльності з надання послуг перевезення пасажирів за допомогою легкових автомобілів та послуги кур’єрської доставки, а саме господарську діяльність за КВЕДами:

49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у.;

49.32 Надання послуг таксі;

53.20 Інша поштова та кур’єрська діяльність.

Також, Підприємець розглядає можливість надавати послуги як самостійно, так і з залученням найманих працівників на декількох автомобілях. Задля пошуку клієнтів (пасажирів, замовників послуг доставки), Підприємець має намір використовувати онлайн-сервіси/агрегат на зразок Bolt, Uber, Uklon, OnTaxi тощо. Оплату за надання послуг Підприємець має намір отримувати від пасажирів як готівкою, так і дистанційно з використанням мережі Інтернет за допомогою платіжних фінансових установ (наприклад Fondi, Ipay, WFP тощо) на підставі договору про прийом платежів (Інтернет-еквайринг).

Враховуючи вищевикладене, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань (в контексті звернення):

1. Чи зобов’язаний суб’єкт господарювання (платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5 % (не є платником ПДВ)) в зазначених умовах використовувати РРО/ПРРО?

2. Чи може такий суб’єкт господарювання (платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5 % (не є платником ПДВ)) маючи для фіскалізації готівкових платежів окремий РРО/ПРРО в кожному автомобілі, водночас мати єдиний ПРРО для фіскалізації дистанційно прийнятих платежів через Інтернет-еквайринг?

3. Якщо послуги надаються у різних містах чи може суб’єкт господарювання мати один РРО/ПРРО для дистанційного (Інтернет-еквайринг) прийняття оплати таких послуг чи потрібно мати окремі РРО/ПРРО у відповідності до міста надання послуг?

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Звертаємо увагу, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено статтею 3 такого Закону.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, у тому числі нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації, як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою платіжних терміналів (POS-терміналів) та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому обов’язок СГ застосовувати РРО/ПРРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Щодо питання 1.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг)
в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги/

Поряд із цим, відповідно пункту 14 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Звертаємо увагу, що зазначена пільга щодо можливості незастосування РРО/ПРРО поширюється на суб’єктів господарювання які здійснюють діяльність у сфері надання послуг та розрахунки за надані послуги проводять виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, а тому зазначена пільга втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги, у спосіб відмінний від зазначеного в пункті 14 статті 9 Закону № 265.

Враховуючи вищезазначене, як відповідь на питання повідомляємо, що за описаними Підприємцем способами розрахунків (як готівкою, так і дистанційно з використанням мережі Інтернет за допомогою платіжних фінансових установ (наприклад Fondi, Ipay, WFP тощо) – в контексті звернення), Підприємець зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.

Щодо питання 2 та 3.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 265, місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Процедура реєстрації ПРРО в контролюючих органах регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).

Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку № 317 ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про які внесені до реєстру ПРРО щодо такого ПРРО.

Якщо суб’єкт господарювання має декілька окремих господарських одиниць, то на кожну господарську одиницю, де здійснюється діяльність з надання послуг, має бути зареєстровано щонайменше один РРО/ПРРО.

Враховуючи викладене та як відповідь на питання повідомляємо, що для фіскалізації дистанційно прийнятих платежів в рахунок повної попередньої оплати послуг із використанням Інтернет-еквайрингу суб’єкт господарювання може зареєструвати ПРРО за податковою адресою незалежно від міста, де буде надана така послуга.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.